Коли ми з братом залишалися з бабусею наодинці, приїжджаючи до неї на вихідні або на літо, ми постійно слухали плітки про її сусідок, історії з її минулого і те, як вона лаяла свого зятя – нашого батька. Тато для неї вічно не такий був.
– Усього сорок, а такий лисий! Відростив собі пузо. Як на нього взагалі дивитися можна? Не дай Боже ви на нього схожі станете!
Його зовнішність була не єдиною причиною. Бабусі не подобалося, що він багато працює, але при цьому далеко не все нам або їй може дозволити. Адже ми не їздимо на моря щороку, отже, тато мало працює. Зате мама, яка займається фрілансом іноді і записалася на безліч незрозумілих курсів із в’язання, все правильно робить, і тато ще зобов’язаний їй гроші на це давати. Але ми все ж таки не про маму, а саме про тата говоримо.
Тато в нас чудовий. Я бачив безліч рідних моїх друзів або однокласників, і точно знаю, що батьки у нас приголомшливі. У нас усе є, ми добре живемо, а бабуся за щось розлютилася на тата і тільки лає його. Мені вже шістнадцять, я прекрасно розумію, що вона поливає тата брудом, але брату всього вісім, і він слухає це і незрозуміло як інтерпретує. Хіба мало, через бабусині слова він до тата теж стане гірше ставитися?
– Та за що його любити? Ваш батько палець об палець не вдарив, щоб купити квартиру, в якій ви живете. Якби не ми з дідусем, каталися б ви по знімних квартирах. Ви маєте бути нам вдячні, що ми так підтримували і підтримуємо вас. А що інші дідусі з бабусями? Розлучені, по нових сім’ях за тридев’ять земель. Тільки в мене погостювати й можете, – постійно голосила бабуся.
Тато не раз чув докори від тещі, але ми з братом завжди приходили його втішати, коли були маленькими, а тепер робимо це і в більш-менш дорослому віці. Бабуся всіляко намагається знизити йому самооцінку і зменшити його значущість для нас, але я і брат завжди на татовому боці. Тому, власне, зараз, коли в нас є вибір – їхати чи не їхати до неї в гості – ми залишаємося вдома. Бабуся ображається, мамі на нас скаржиться, не розуміючи, чому ми не прагнемо підтримувати з нею зв’язок.
Не знаю навіть, чи здогадається вона одного разу, що, ображаючи нашого тата, ображає і нас теж.