Батьки чоловіка мають змогу допомогти нам із житлом, але вони цього не хочуть робити. То хай не сподіваються, що побачать онука

У мого чоловіка заможні батьки. Вони чудово знали, що після одруження ми з чоловіком вирішили будувати власний будинок. Ми мріяли про затишний дім з великим подвір’ям. Але навіть маючи можливість, батьки чоловіка жодного разу не запропонували нам свою допомогу. Хоч вони бачили, як ми економили мало кожну копійку. За чотири роки спільного життя нам вдалося лише придбати ділянку та поставити фундамент.

Я дуже люблю свого чоловіка, і вийшла за нього заміж не через багатство його батьків. Одразу після весілля ми з Олегом почали жити на орендованій квартирі. Того, що ми заробляємо, недостатньо, щоб збудувати власне житло. Через це ми поки що вирішили не народжувати дітей.

Якось ми були в гостях у свекрухи та свекра. Вони почали цікавитися, коли ж ми наважимося на дитину. Я відповіла, що допоки в нас не буде власного житла, то це питання ми поки не зачіпаємо. А звідки нам взяти гроші. Батьки Олега вдали, що нічого не зрозуміли.

Минув час. Ми з чоловіком вирішили, що після тридцяти вже й не так і легко завагітніти. Та й хочеться бути молодими батьками. Вже через три місяці я дізналася про свою вагітність.

Ми поїхали до батьків чоловіка, щоб поділитися з ними цією новиною. Я надіялася, вони хоч так допоможуть нам грошима. Але цього не трапилося. Вони були раді за нас, і на цьому все… Потім сказали, що в них немає грошей, щоб нам допомогти. Я чудово знаю, що в них є кошти. Свекор збирає на нове авто. Однак я не хочу з ними щось вияснювати. Хоч ми дуже ображені.

От появиться дитина, і ми не збираємося підтримувати з ними зв’язок.

Якщо свекруха зі свекром і захочуть побачити онука, то отримають відмову. Хай милуються своїм шматком бляхи, якщо він для них важливіший за онука. Ми дуже надіялися, що вони таки оговтаються. Малюк скоро появиться на світ. Шкода, але наша дитина з пологового приїде в орендовану квартиру. І я виню в цьому батьків чоловіка.

Хіба покупка автомобіля важливіша за покупку житла для їхнього майбутнього онука? І хто вони після цього? От ніяк не можу зрозуміти їх поведінки. Я б, маючи можливість, точно допомогла своїм дітям. А як вважаєте ви?

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

17 − 4 =

Батьки чоловіка мають змогу допомогти нам із житлом, але вони цього не хочуть робити. То хай не сподіваються, що побачать онука