Правду говорять – молоде подружжя має жити окремо. Двом хазяйкам не місце на одній кухні. В цьому ми переконалися на власному досвіді.
Ми з дружиною одружилися ще бувши студентами. У нас не було власного житла. А оскільки батьки дружини жили далеко від нас, я запропонував Дарині перший час пожити з моїми батьками. Вони одразу нас прийняли, адже в них була трикімнатна квартира.
Однак я подумати не міг, чим все може закінчитись.
Спочатку все було непогано. Згодом моя мама стала чіплятися до Дарини. На її думку, моя дружина все робила не так. І мамі доводилося всього її вчити. Мама майже у всьому дорікала Дарині, називаючи мою дружину невмілою господинею.
Через це моя жінка часто плакала. Тоді я вирішив поговорити з мамою. Але це не дало жодного результату, бо для мами Дарина все одно була нікудишня господиня. Та й розмова з татом також була марною.
Тоді я вирішив, що найкращим рішенням буде жити окремо. Тільки я повідомив про це своїм батькам, мама влаштувала справжній скандал. Вона поставила мені умову: якщо я піду, то можу забути про них. Але я обрав дружину. Ми з Дариною з’їхали на орендовану квартиру. Для цього мені довелося перевестись на заочне навчання та знайти роботу. Дарина також знайшла собі роботу. Ми обоє заробляли, і вже за кілька років придбали власне житло. Тепер, коли ми маємо де жити, добре заробляємо, ми з Дариною задумалися про дитину.
Батьки зі мною так і не спілкуються. Неприємно, але може воно й на краще. У мене є дружина, яка мене у всьому підтримує. Вона моя опора. От в мене жодного разу не виникало сумнівів щодо хазяйновитості моєї жінки. Вона все робить чудово, і я її завжди підтримую.
Все ж я дуже радий, що тоді не послухав батьків.