Я заміжня за своїм чоловіком уже понад 10 років і всі ці роки я просто ненавиджу свою свекруху. У нас це взаємно, але у мене хоча б є певні причини на це, а вона ні за що. Мало того що мене ненавидить, так ще й мого чоловіка і наших дітей підмовляє проти мене.
Я ніколи їй нічого поганого не робила. Я розумію, що вона хотіла аби її син женився з іншою дівчиною, але це був його свідомий вибір. Так ви ще не знаєте, що вона зробила на наше весілля! Вона на весілля з’явилась із колишньою дівчиною мого чоловіка. Це ще квіточки. Вона дітям казала, що я не їхня мати, і чоловікові казала, що я тих дітей нагуляла. В голові не вкладається!
За всі десять років я вже навчилась ні на що не реагувати. Я вже стільки пролила сліз через неї, що в мене уже був імунітет на неї. Але її це не влаштовувало, і вона вирішила мені відімстити.
У неї стався інсульт, тому тепер за нею треба догляд, бо сама вона нічого зробити не може. Вгадати не тяжко хто повинен це все робити. Звичайно я! А я просто бачити її не можу!
З нею у квартирі живе її дочка із чоловіком, і ще двома малими дітьми, але її дочка відмовилась доглядати за нею, мовляв, вона не впорається. В мене шок!
У мене також малі діти, своя сім’я і свої домашні обов’язки, так я ще й на роботу ходжу! Її дочка не буде за нею доглядати, а я, людина, яку вона ненавидить, повинна це робити. Чоловік теж підтримує сестру, а я вважаю, що я нікому нічого не повинна!
Я вирішила запропонувати їм інший розвиток подій. Нехай вони продають квартиру і віддають свою матір до будинку для людей похилого віку, де вона буде під наглядом. Але всі відразу почали кричати, що їм це не підходить, бо сестра жде, що після смерті матері квартира буде її. От же ж хитра, все хоче на халяву.
Ну і ще один варіант – я за нею доглядаю, але квартира моя. Але й тут підтримки я не почула, ще й сказали, що я знахабніла. Я думаю, що вони самі давно знахабніли, ця жінка стільки мені нервів зіпсувала, я стільки сліз пролила через неї, і я не маю взагалі ніякого бажання їй зараз допомагати.
Усі повстали проти мене, я б не хотіла сваритись зі своїм чоловіком, але й потурати усім бажанням його родичів я також не буду. Я нічим не зобов’язана жінці, яка псувала мені життя більше як десять років!
У моїй сім’ї по іншому, моя мама також вже старенька, і їй також треба догляд, але ми із сестрою домовились, що вона залишається доглядати матір і їй і зостанеться квартира у спадок. Я думаю, що це правильно!
А з цієї ситуацією я й не знаю як буде, поки ми нічого не вирішили, свекруха лежить прикута до ліжка без права голосу.
