Хочу вам розповісти історію свого друга. Його батько, Ігор Васильович, мав брата та сестру. Всі вони виросли та покинули батьківську хату. Молодими вони часто їздили одне до одного в гості та підтримували зв’язок. Найчастіше приїздили до сестри, яка жила поблизу моря. І хоч хата в неї невеличка, зате місця вистачало всім. Особливо добре було літом, коли можна було піти до моря покупатися та позасмагати.
Рідня часто приїжджала до Ігоря Васильовича. Жив він у столиці, тож тут можна було гарно відпочити та погуляти містом. А потім все в їхній родині пішло на спад. В Ігоря Васильовича в автокатастрофі загинула дружина та дочка. Він з горя почав випивати. Сестра ж кинулася витягати його з горя. Ніхто спочатку не запідозрив, з якою метою вона це все робить. Рідня повірила в її турботливе ставлення. А виявляється, вона просто кинула оком на його простору квартиру.
Не минуло, мабуть, і двох місяців, як Ігор Васильович переписав свою квартиру на племінницю – дочку сестри. Разом з тим він почав телефонувати всім та говорити, щоб ті не думали, що він несправедливо вчиняє. Після його смерті все одно все дістанеться їм усім, рідня просто розділить майно порівну між собою. Між ріднею справді були дуже довірливі та теплі стосунки, тож ніхто й гадки не мав, що тут щось не те.
А сестра виявилася підступною людиною. Коли помер брат, почалися сварки за його квартиру. Адже від початку мало бути так, що житло продадуть, а гроші поділять порівну. Ще дещо візьмуть на похорон. Втім сестра забула про цю домовленість.
Племінниця довго відтягала момент передачі грошей. Всі чудово розуміли, що справа з квартирою зайшла в глухий кут. Племінниця здала ту квартиру в оренду, а гроші забирала собі. От такою і виявилася дружня, на перший погляд, родина в біді.