Через свою дорогу тещу я точно більше ніколи не навернусь до консервації. Недавно я опинився в лікарні під крапельницею.
А все почалося ще в кінці лютого. На полицях супермаркетів зникло чимало товарів. А теща вирішила подбати про нас та передала нам цілу сумку консервації. Я ледь це все заніс у квартиру. Якби знав, що через її банки потраплю в реанімацію, ще б по дорозі скинув це все у смітник.
Понад тридцять банок з варенням, огірками, помідорами, грибами та салатами. Теща з тестем затяті грибники. Як тільки починається сезон, їх вдома не застанеш. Вони прокидаються раніше всіх і знають місця, де найбільше грибів.
Я завжди любив тещині консервації, особливо зимою. От і тиждень тому попросив дружину зварити на вечерю картопляне пюре з маминими грибами та салатом. Як же я добре поїв на вечерю. Перегляд футболу, смачна вечеря після важкого робочого дня. Мрія…
Але вночі я прокинувся від пронизливого болю по всьому шлунку. Думав, просто щось недобре перетравилося. Але ж ні, ставало тільки гірше. Ми викликали швидку. Мене одразу відправили в інфекційне відділення. Зробили промивання, а жінка тим часом поїхала по ті гриби для аналізу. Як виявилося, вони були зіпсовані. І хто зна, скільки часу стояли в погребі.
Теща передала нам старі банки. Це ж треба! Коли лікарі сказали мені, що мій стан через консервацію, я ледь себе стримав. І додумалась ж вона – передати таке рідним. А якби ті гриби з’їла наша донька?! Як тоді? Це добре, що в мене ще шлунок міцний.
Дуже чекаю зустрічі з тещею, щоб все їй сказати!