Я ніколи не вірила у сни. Але цієї ночі мені наснилася моя покійна бабуся Галина. Сон був такий реалістичний. Ми сиділи на кухні у бабусиній хаті, і вона попросила мене піти в садок нарвати яблук “Білий налив”.
Йди, Софіє, у садок, нарви яблук чимало. Цього року яблуня вродила на славу. Напечемо пирогів. Скоро в будинку буде багато людей.
Я прокинулася рано. Сон не виходив з моєї голови. Розбудила чоловіка. Добре, що вихідний був. Я попросила Вадима поїхати у село. Він не відмовив. По дорозі заїхали до церкви, я поставила свічку за упокій дужі бабусі.
Потім були на цвинтарі, пом’янули, перехожим милостиню дали, прибрали на могилці. Після цього поїхали до старого будинку.
Я вийшла з машини. Як довго я тут небула. Будинок залишився мені у спадщину, все руки не доходили почати у ньому щось робити. Продавати не хотіла. Не було потреби, та й це була єдина згадка про бабусю, яка дуже мене любила.
Я зайшла у старий садок, і завмерла: яблуня була просто всипана яблуками, як у моєму сні. Мені стало моторошно. Я взяла корзину, і вирішила нарвати яблук додому. Ми захотіли з чоловіком заночувати в будинку бабусі. Ми зайшли у будинок. Там було чисто, тепло та затишно. Усі речі залишалися на своїх місцях, як було за життя бабусі.Я поприбирала, зварила обід, і вирішила спекти пирогів з яблуками. Розчинила тісто, як раптом почула, що мій чоловік з кимось говорить на вулиці.
Біля воріт стояла жінка з трьома маленькими дітьми. Вони просили про допомогу. Жінку звали Оксана, вони переселенці з Донецької області. Її чоловік пішов захищати нашу Батьківщину, їхній будинок зруйнований. Аби врятувати дітей жінка сіла в евакуаційний потяг, і приїхала до нас на Львівщину. Багато будинків по селах пустує, тому вона вирішила самотужки шукати собі і дітям житло.
Тепер я зрозуміла, до чого мені наснилася моя покійна бабуся. Ми вирішили допомогти цій бідолашній жінці. Я дозволила їй оселитися в будинку. Поряд річка, ліс, гарна природа. Виплати від держави є. Сусіди в селі хороші, усім допомагають.
“З миру по нитці – бідному сорочка”
Сусіди подарували новим жителям декілька курочок та козу. Дітям тут добре. На осінь привеземо їм дров. Все буде добре. І як після цього не вірити у сни?