Роман ішов дорогою додому. На вулиці було так тепло та спокійно, йому не хотілося спішити. А вдома на нього чекала дівчина, яка вважала себе його нареченою. Познайомилися вони на дні народженні в знайомого. Роман запросив її до себе на каву, дівчина без роздумів погодилася. Так вона провела в нього ніч. Вранці, коли Роман поспішав на роботу, він попросив Марію покинути його дім до його приходу, на що дівчина відповіла, що їй ніде жити. З того часу вона живе в нього. Роман мовчить, натомість вона вважає себе його нареченою.
Сьогодні Роман з друзями хоче відпочити, Марія вже чекає на нього. Біля будинку він зателефонував дівчині, щоб та виходила.В них грандіозні плани на вечір. Завтра вихідний, можна буде довше поспати, ніж зазвичай.
Наступного дня зранку у двері Романа хтось подзвонив. Ледь відкривши очі, хлопець побачив у дверях дівчину років тринадцяти. Він здивовано провів її поглядом:
– Чого тобі, дівчино? Ти точно туди постукала?
– Привіт. Тут живе Марія? Вона моя сестра. Я приїхала до неї на канікули.
– Маріє, вийди, будь ласка. До тебе тут прийшли.
Вона вийшла, глянула на дівчину та посміхнулася.
– Привіт, Лізунь. Думала, ти пізніше приїдеш. Проходь, не соромся.
Роман лише мовчки спостерігав. Марія завела сестру в кімнату, ввімкнула їй комп’ютер.
А потім повернулася до Романа та мовила:
– Це моя рідна сестра Ліза. Вона приїхала до нас на канікули.
– А скільки триватимуть канікули? – зацікавлено запитав Роман.
– Два місяці, – відповіла Марія.
Роман не був у захваті від того, що в його домі житимуть чужі люди. І ще й без попередження. Хотів одразу попросити Лізу на вихід, але куди там, вона ще зовсім мала. Цікаво інше… Як батьки взагалі відпустили її одну. Вихідні зіпсовано. Роман випив каву, накинув на себе куртку та пішов. У нього були трохи інші плани на цей день. Хлопець хотів полежати, подивитися телевізор. Не завжди випадає така можливість. А сьогодні знову не вийде нормально відпочити.
Додому він прийшов аж надвечір. На завтра домовився з товаришем піти на футбол. Тому сьогодні ляже спати швидше. Вдома застав Лізу та Марію перед телевізором. Тільки Роман зайшов до хати, як дівчина кинулась до нього з докорами. Мовляв, де він увесь день пропадав. Він не хотів їй звітувати та виправдовуватися. Просто сказав, що сьогодні хоче лягти спати швидше. Попросив не шуміти.
Зранку Роман знову пішов з дому. Він провів цей день в компанії свого найкращого друга. Разом ходили на футбол. А коли хлопець прийшов додому, нічого не змінилося – його дівчина з сестрою і далі сиділи перед телевізором. Роман привітався та пішов спати. Тут до нього прийшла Марія. Говорила, ніби їй дуже не вистачає хлопця. А ще її рідній сестрі потрібно показати місто, адже вона увесь день сидить в хаті.
– А вам хто заважає кудись піти удвох, – здивовано мовив Роман.
– У мене немає грошей, а ти увесь день десь ходиш.
– А як це твої батьки відправили Лізу без грошей? Цікаво, на що вони надіялися? Що я маю годувати чужих мені людей?
– Хіба я тобі чужа? А Лізуня – моя рідна сестра.
– То бери свою сестру, і забирайтеся звідси.
Була неділя. Знову вихідний. Роман почув стукіт у двері. Не встиг відчинити, як на нього з криками кинулися незнайомі чоловік та жінка. Щось намагалися пояснити, але Роман нічого не зрозумів. Як виявилося, це були батьки Марії. Вони докоряли Роману, що той не вміє поводити себе з гостями. Тоді хлопець попросив їх зачекати, а сам пішов у кімнату, де сиділи Марія та Ліза.
Сказав, що по них приїхали батьки і щоб ті хутко збирали свої речі. В іншому випадку весь їхній одяг опиниться внизу.
Як тільки за ними всіма зачинилися двері, Роман зітхнув з полегшенням. Нарешті знову воля та спокій. Тепер він нізащо не поведеться на таких, як Марія.