– Таточку, ми з Василем збираємося одружитися.
– Ну, з Василем, так з Василем. А де ви плануєте жити?
– У нас…
– Ага. Виходить, він не має власного житла.
– Ну, у нас вистачить місця для всіх.
– Справді, в нас три кімнати, і ти хочеш одну з них віддати Василю. Він має автомобіль?
– Автомобіль? Ні, не має.
– А, ясно! Ні житла, ні машини. Для чого тобі такий, як він, без квартири та машини? На чому він тебе возитиме? Ти ж любиш кататись на авто. Може, добре подумаєш та передумаєш, чи виходити за цього Василя?
– Ні, тату, Василь хороший хлопець.
– У тебе всі хлопці хороші. Що в ньому такого особливого?
– Він мене гойдає на гойдалці.
– Христино, в нашої доньки є наречений Василь, і він гойдає її на гойдалці. Вони планують жити удвох. Я ще не встиг розпитати про його батьків, і, швидше за все, Ілона навіть не знає, хто його батьки.
Христина вийшла з кухні та зняла з себе фартух.
– Як? Вже Василь? Ще недавно був Остап. Швидко ти міняєш наречених.
– Я з Остапом посварилася. Він не дозволив мені гойдатися на гойдалці.
– Ясно, ось в чому причина непорозуміння, – серйозно звернувся батько до доньки, яка нещодавно перейшла в старшу групу дитячого садочка.
Мама кинула на Ілону свій радісний погляд.
– А й справді, донечко. Нащо тобі такий скупий наречений? Василь кращий.
Ілона відчула розуміння з боку батьків та дуже цьому зраділа.
– Ура! Василь буде жити з нами!
– Спершу познайомимось з його батьками, – запропонував батько.
Ірина замислилася.
– Ну, моя люба наречена, вже пізно. Ходімо спати. Завтра в садочок, – покликала її мама.
– Ні, я не хочу.
– Але мусиш, інакше завтра будеш невиспаною, і не сподобаєшся Василеві.
Ілона слухняно пішла до своєї кімнати.
Її батьки тільки перезирнулися.
– Як мило, – посміхнулася Христина, – поки вона маленька, її проблеми такі дріб’язкові. Ніяких клопотів. Безтурботний час!
Чоловік лише хихикнув.
– Треба завтра з Василем познайомитися. Адже це він гойдає нашу доньку на гойдалці.
Вони зазирнули до дитячої кімнати. Ілона лежала у своєму ліжечку і чекала, коли батьки поцілують її на ніч.
Золотий період життя, який в такому юному віці не особливо цінуєш…