Зовсім недавно я відвідувала свою маму, на жаль, уже її могилу. Поруч зі мною її вже не має більш як 10 років…
Той день назавжди відкарбувався у моїй пам’яті. Річ у тім, що тоді вона була єдиною близькою людиною, а коли її не стало, то я залишилась сама з пусткою на душі.
На щастя, на той момент я вже була знайома зі своїм майбутнім чоловіком, який мене і підтримав та допоміг організувати похорон. Всі родичі лише співчували, ніхто з них і не думав допомогти фінансово, адже для мене це тоді була величезна сума.
Та найгірше сталось у сам день похорону. Деякі мамині колеги та друзі давали гроші у конверті, розуміли, що мені одній важко впоратися з таким. Але мій дядько вирішив, що вони йому потрібніші й забрав все собі зі словами: «ну ми потім з цим розберемось». Він ніяк мені не допомагав ні матеріально, ні морально, а тут ще й такий нахабний вчинок, який не на жарт мене розлютив.
Після похорону дядько прийшов мені допомогти прибирати у квартирі, не згадуючи про те, що забрав гроші. І от ще одне нещастя. Він знайшов лист, який залишила мені мама. У ньому був номер банківського рахунку та паролі й документи, аби я змогла отримати гроші, які вона відкладала роками. Вона мені колись казала, що у неї є заначка, але, побачивши суму, я і подумати не могла, що вона така велика.
Вже тоді дядько почав говорити, що йому ці гроші потрібні, адже він може їх зберегти та через рік зробить мамі гарний пам’ятник, а я їх лише даремно витрачу. Вже тоді я відмовилась від його пропозиції й мій хлопець мене підтримав.
Я вже тоді для себе вирішила, що ці гроші й далі будуть там, а використаю їх при справжній необхідності. От лише дядьку голову затьмарило тими грошима. Він почав звинувачувати мене у тому, що я ледь не сама маму до цього довела, аби її гроші отримати, адже не хочу ділитися. Дійшло до того, що він почав родичів проти мене намовляти, але я на це ніяк не реагувала. Я прийняла рішення і відступати не збиралась. Мама все залишила мені значить і я керуватиму грошима.
Проте цього він стерпіти не міг. У нього був ключ до квартири, мама ще колись давала і він вкрав у мене всі гроші та дорогоцінні прикраси й продав… Подавати у поліцію на родича не хотілось, але ключ ми таки змінили.
Дивлюсь я на свого дядька на родинних святах і у голові не вкладається, як можна бути таким підлим скнарою?