Едік був розлучений зі своєю сім’єю вже кілька років. Попри тривалу відсутність, він вирішив відсвяткувати день народження матері, купивши їй особливий подарунок. Однак, приїхавши до рідної домівки, його зустріла старша сестра Юля, яка повідомила, що їхня мати поїхала на заробітки до Італії й досі не повернулася.
Відчуваючи змішання емоцій, Едік не знав, що робити далі. Сестра пояснила, що не повідомила його через довгий період мовчання між ними, а сама поспішала на роботу, чим ще більше образила чоловіка.
Посидівши на подвір’ї ще кілька хвилин, Едік відчув ще більший смуток і пішов геть, усвідомлюючи, що в будинку, який колись мав належати йому, тепер живе його сестра з родиною. Його мати, вочевидь, переписала будинок на Юлю, залишивши сина почуватися покинутим і зрадженим.
Десять років тому Едік переїхав до міста і почав нове життя, залишивши матір і сестру в селі. Однак їхня обіцянка успадкувати бабусину хату так і не здійснилася. Шлюб Едіка в місті також закінчився розлученням, і він повернувся в село без будь-якої підтримки з боку родини.
У селі Едік познайомився з Олею, і їхня випадкова зустріч переросла у справжнє кохання. Разом вони багато працювали й нещодавно повернулися, купивши квартиру і народивши доньку Марію. Попри тепло і прийняття з боку родини Олі, Едік все ще відчував біль і образу на власну матір і сестру за їхні вчинки.
З наближенням 65-річчя матері Едік спробував загладити свою провину, купивши їй золоті сережки, про які вона завжди мріяла. Однак він не зміг доставити подарунок, оскільки його мати все ще жила і працювала в Італії й, здавалося, нічого не знала про її онуку Марійку.
Вдома Оля заспокоювала Едіка, запевняючи, що все налагодиться, і, можливо, мама повернеться, і вони зможуть разом відвідати село. Але Едік залишався скептично налаштованим і ображеним, борючись з рішенням, чи варто примиритися з родиною.
У цій ситуації складно визначити, хто винен. Непорозуміння, брак спілкування та особистий вибір – все це сприяло відчуженню сім’ї. Якби я радив Едіку, я б порадив йому подумати про те, щоб почати розмову з матір’ю і сестрою. Іноді щира розмова може призвести до зцілення і порозуміння. Якщо вони готові спілкуватися і розв’язувати минулі проблеми, може з’явитися шанс відновити їхні стосунки та возз’єднатися як сім’я. Однак Едіку також слід зосередитися на любові та підтримці, які він має з Олею та їхньою донькою Марійкою, і переконатися, що їхнє щастя залишається пріоритетом у його житті. Сімейна динаміка може бути складною, але вибір шляху відкритого спілкування і прощення часто призводить до позитивних результатів.
А що б ви порадили Едіку?