Коли Володимир повернувся з роботи, його дружина, замість з обіймами зустріти чоловіка, крутилася перед дзеркалом в обновках. Йому не до вподоби така байдужість Лесі, скільки можна це терпіти. Вона звертає на нього увагу лише тоді, коли потрібно чимось похвалитися. От сьогодні…Леся придбала стільки, що й не зуміє все переміряти. Їй так хочеться, щоб чоловік щось сказав про її обновки, а Володимир байдуже дивиться на неї.
Володимир тільки киває головою. Він розуміє, що то надовго, тож чоловік не зможе спокійно відпочити після роботи чи просто поговорити з Лесею. Колись вони з дружиною часто проводили час удвох. А відколи в хаті появилися гроші, з нею вже так не посидиш. Нові плаття, салони краси, подруги, яким Леся хвалиться. Увесь вечір дружина розмовляє з подругами по телефону. У неї своє. Що купила, де була, кого бачила… Часу на Володимира не залишається зовсім.
У Володимира тим часом налагоджується бізнес. Його тато передав все сину, а сам пішов на пенсію. Пройшов час, і Володимир зрозумів суть роботи. Він завжди сумнівався, правильно він робить чи ні. Згодом переконався, що краще прислухатися до свого “я”. Відчуття ще жодного разу його не підвели.
Його бізнес значно пішов угору. У домі панував достаток. Досі Леся все робила по дому, часто говорила, як їй пощастило з чоловіком. Але надмірна кількість грошей запаморочили жінці голову.
Сьогодні Володимир не став слухати про обновки своєї дружини. Вирішив поїхати до тата. Йому треба з ним поговорити. Набридло життя, де дружина тільки хвалиться одягом та нічого навколо себе не помічає. Тато з радістю зустрів сина. Давно вони разом просто так не сиділи. Батько одразу помітив, що в сина не все гаразд, тож він сів та уважно слухав Володимира. Син мовчав, а потім почав говорити.
Володимир жалівся, що дружина зовсім байдужа до нього, а куплена нова річ куди дорожча, аніж увага чоловіка.
Тато слухав сина, а потім запитав:
– Вона випиває?
– Ні.
– Зраджує?
– Ні, ти що…
– Тоді чого ти хочеш. У будинку чисто, в холодильнику повно їжі. І зверни увагу, їжі не з ресторану, а приготовленої руками твоєї Лесі. Вона росла в бідності. Ти ж сам розповідав. Дай їй можливість насолодитися тим, що було її мрією все життя. Вона тратить всі кошти, які ти отримуєш?
– Ні.
Додому Володимир повертався занепокоєний. А й справді, чого він. Леся любить його. Треба купити їй подарунок, він вже давно нічого не дарував дружині. А те, що вона собі купляє… нехай. Адже очі Лесі такі щасливі в ці моменти.