Того вечора ми вирішили з хлопцем влаштувати собі «романтику», пішли у ресторан, а після прогулювалися нічним містом по дорозі додому. Тоді вже було досить пізно, ми знатно засиділися, але від цього гам було лише тепліше. Ми були наодинці. От лише нашу гармонію зруйнували якісь крики на вулиці.
Ігор попросив мене залишитися на місці, доки він перевірить, що там трапилось і чи все добре. Але ж я не могла його одного відпустити туди, а раптом щось би трапилось? Та й мене їла цікавість, тому я рушила за ним.
Коли ми прийшли на місце конфлікту, то вияснилось, що між собою сварилась п’яна пара. Здавалось, що вони ненавидять один одного і готові вбити. Мені було страшно дивитися на те, як чоловік хапав дружину за руки й штовхав її.
Ігор не став на це дивитися, став боронити жінку, за що отримав від двох п’яних, схоже, їх і так все влаштовувало. Звісно, я не на жарт злякалась, тому викликала поліцію, а щоб хлопця ні в чому не звинуватили, то почала все знімати на «відео», як доказ, що він їм допомагав.
Коли приїхала поліція, то п’яні зразу потверезіли, сказали, що трошки погарячкували між собою, а все скинули на мого коханого. Поліція вирішила повірити їм і хотіла забрати його. Тоді я почала наполягати, аби вони поглянули відео, вони лише засміялися. І я зрозуміла, що діяти потрібно інакше, тому почала знімати їх, мов вони порушують закон і не шукають винного. Невдовзі мого хлопця відпустили й ми відправилися додому лікувати його синці та подряпини.
Ми ще довго обговорювали те, що трапилось, адже Ігор просто заступився за жінку, можливо, врятував її від вбивств@, а вони його хотіли у відділок, як винного забрати. І як після цього всього людям допомагати?