Максим молодий та неодружений хлопець, тому серед жіночого колективу, мав би почуватися прекрасно, але склалось не так. Окрім нього серед усіх жінок є ще старший Микола Петрович, досить мовчазний і завжди у своїх справах. А от Максим слухав розмови колег і був неприємно здивований.
Чим більше він знаходився серед жінок, тим чіткіше розумів, що ними керує заздрість та злість, але найбільше його розчаровувало те, як вони розмовляли про своїх чоловіків, точніше поливали їх брудом. І комусь хіба захочеться після такого йти шукати другу половинку?
Одного разу на Новий рік Ольга Петрівна вирішила зробити всім колегам подарунок. Річ у тім, що у неї дуже заможній чоловік, а на роботу вона ходить для задоволення і від нудьги. От і подарунки всім вона робила недешеві. Нам з Миколою Петровичем подарувала квитки на футбол, а кожній жінці сертифікат у салон краси на пристойну суму. Всі буди просто захоплені та раділи, адже зарплати у нас маленькі, таке собі не кожен дозволити може.
Наступного понеділка всі дівчата прийшли ще красивіші. У когось новий манікюр, у когось зачіска тощо. От лише ніяких змін я не помітив у старшій Надії Іванівні. Коли колеги почали розпитувати, чому вона ще не скористалась сертифікатом, то вона відповіла: «І без нього обійдусь, я його продала, а за вторговане купила додому продуктів!». Після цього всі змовкнули, не знали, як реагувати. Але старенька колега не збиралась зупинятися. Коли Ольга Петрівна вийшла з кабінету, то вона почала поливати її брудом, мов якщо так багато грошей має, то потрібно було їх і дарувати, а кожен би сам обрав, що йому потрібно.
Такого ніхто не очікував, адже всі інші були задоволені таким подарунком, тим паче молода колега зробила це з щирого серця, а не щоб похизуватися грошима чоловіка. Та й поливати брудом за спиною….
Після цього Максим ще більше переконався, що одружуватися він не хоче, бо поруч хотів бачити ніжну, романтичну та добру жінку. А побувши у жіночому колективі переконався, що таку навряд він зможе знайти…