Два роки тому я зробила свій вибір та одружилась з Вовою. Перший рік нашого спільного життя був схожий на казку, а потім ми почали сильно сваритися – причиною цього стали гроші.
Перші сварки почалися через те, що я люблю їсти домашнє, смачно готую, але мій чоловік не може пройти повз фаст-фуд. Трапляється у нас таке, що я втомлена повертаюсь додому, проте все одно йду на кухню, аби приготувати смачний теплий борщик до приходу чоловіка, а він приходить й розповідає, що вже не голодний, адже поїв хот-догів у місцевій забігайлівці. Коли я пояснюю йому, що набагато корисніше та економніше їсти домашню їжу, то він махає руками.
Я вже мовчу про те скільки грошей він витрачає на свій велосипед! Він то нового “навороченого” ліхтарика купить, то одяг такий дорогий, що у мене зимові чоботи дешевші…
І от одного разу йому знову стало погано після вечері фаст-фудом і дійшло до того, що довелось викликати швидку. Його забрали й повідомили, що доведеться оперувати – апендицит. Я побула з ним трохи, а після лікарі відправили мене додому.
Зайшовши у порожню квартиру я відчула небувалу радість, адже я можу увімкнути на телевізорі той серіал, який сподобається МЕНІ, не прийдеться прибирати за кимось і думати про те, що мене ще чекає гора немитого посуду, або розкидані шкарпетки. Коли лягала у ліжко, то раптом відкрила для себе, що там дуже багато місця і я можу не переживати про те, що у мене стягнуть ковдру.
Пізніше, гортавши новини у соцмережах, я натиснула на рекламу про тури Європою і раптом зрозуміла, що ми з чоловіком і не відпочивали давно. Останній раз їздили кудись на медовий місяць, а потім постійно працювали, от і вийшло так, що рутина почала нас їсти, а я ще постійно мордувала чоловіка з тим, що потрібно більше економити. За цим всім і забула, що потрібно не лише заробляти гроші, в й вміти відпочивати за них.
Зранку я прокинулась з відчуттям смутку, адже ніхто мене не обіймав вночі та не цілував у скроні зранку. Раптом прийшло усвідомлення того, що я даремно мучила чоловіка своїми постійними розмовами про економію, адже він заробляє чимало важкою працею і має право витрати їх на приємні для нього речі. Всі сварки до цього здавалися безглуздими та смішними.
Я відразу ж зателефонувала у лікарню й мені повідомили, що операція пройшла вдало, я можу навідати свого чоловіка.
По дорозі до лікарні я заскочила у його улюблений магазин для велоспорту та купила той ліхтарик, на який він шкодував грошей, а після взяла чимало буклетів про тури до Європи, аби ми могли вдвох вибрати той, який припаде нам найбільше до душі.
Для себе я зрозуміла, що не хочу більше витрачати щасливі сімейні дні на дурні сварки через таку дрібницю, як фінанси!