Історія моєї сусідки до глибини душі вразила мене. Шкода, що їй довелося стільки пережити

Нещодавно в нашому будинку з’явилася нова сусідка. Приїхала сюди з Миколаєва разом з дочкою. Ми з нею одразу потоваришували. А згодом за чашкою кави вона розповіла мені про своє життя. Я була просто вражена тим, що їй довелося пережити.

Ще декілька років тому вона була щасливою, коханою жінкою. Перших пів року в них з чоловіком все було просто чудово. А згодом його ніби підмінили. З хорошого, дбайливого чоловіка він перетворився в байдужого егоїста. Люба не могла зрозуміти, як таке могло трапитися. Ще зовсім недавно вони були такими щасливими та закоханими.

А потім все стало зрозуміло. Люба застукала свого благовірного з іншою.

Якось вона з дочкою поїхала в село до своєї мами. Але повернулася на день швидше та не сказала про це чоловіку. Як тільки відчинила двері квартири, вона ще при вході побачила жіноче взуття та одяг. Зайшовши в кімнату, Люба не могла повірити своїм очам: там лежав її чоловік з молодою дівчиною. Найприкріше те, що жоден з них навіть не зніяковів. Вони спокійно одяглися та пішли.

А ввечері чоловік повернувся та почав звинувачувати її у зраді. Зрадив сам, а звинуватив жінку. Сказав, що дружині доведеться змиритися, адже діватися їй нікуди. Люба всю ніч плакала, адже їй справді нікуди було подітися.

Так почалося справжнє пекло: дім, дитина, чоловік, який зовсім не приділяв їй уваги. Тоді вона й наважилася на відчайдушний крок. Краще жити одній, аніж у такій зневазі.

Подруга Люби саме виїхала за кордон, тож запропонувала їй певний час пожити у своїй квартирі. Вона, довго не думаючи, одразу погодилася. Адже це був чудовий шанс змінити своє життя. Так минав час. Згодом Люба знайшла роботу, донька відвідувала садочок. Допоки в їх дім не постукала біда. У березні квартира, в якій вони проживали, була вщент зруйнована. Щастя, що їх з донькою в той момент не було вдома. Її життя змінилося за одну мить. А далі все як уві сні. Забирати з собою було нічого – все згоріло дотла. Взявши за руку дочку, вона переїхала в інше місто. Тепер Люба знову намагається почати своє життя з чистого аркуша.

Після її історії я зрозуміла, що їй довелося пережити. Ми допомогли сусідці з пошуком роботи. Я працюю вчителькою у школі, тож її донечка цього року піде в перший клас.

Мені дуже хочеться, щоб вона нарешті стала щасливою. Адже того, що пережила Люба, нікому не побажаєш.

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

seven − 3 =

Історія моєї сусідки до глибини душі вразила мене. Шкода, що їй довелося стільки пережити