Маруся та Петро одружилися, коли дівчина вже була вагітною. Звісно, плани на життя в молодої пари були іншими, але тільки дізнавшись про вагітність, Петро, як справжній чоловік, зробив Марусі пропозицію. На УЗД сказали, що буде дівчинка. Хлопець радів, що стане батьком, оберігав свою дівчину, гуляв з нею на свіжому повітрі, стежив, щоб вона відпочивала. Більшу частину роботи взяв на себе.
Так минуло дев’ять місяців. Дізнавшись, що його дівчина народила доньку, Петро почав неабияк хвилюватися. Хлопець прийшов у палату, де на нього вже чекав лікар. Маруся лежала на ліжку та плакала. У них народилася “сонячна” дівчинка. Неможливо передати словами, що в той момент відчувала молода пара, але вони вирішили залишити дитину собі та боротися за її життя.
Маруся та Петро перечитали чимало інформації. Познайомилися з батьками таких же дітей. Спілкувалися з ними, обмінювалися досвідом. А коли дівчинці виповнився рочок, Марусі було соромно показувати її на людях. Дівчина боялася осуду людей, котрі, ясна річ, звинувачуватимуть її. Але згодом побоювання Марусі минули.
Наразі дівчинці сім років, і вона навчається у звичайній школі. Власними зусиллями та терпінням парі вдалося подолати труднощі. Дівчинка чудово грається з дітками, має друзів, пише та читає. А нещодавно в їх житті народився син, якого старша сестричка просто обожнює.
Так Петро та Маруся спільними силами подолали свій страх перед майбутнім та намагаються разом долати всі перешкоди, котрі перед ними ставить доля. Головне, щоб їх донечка була здоровою та мала таке ж дитинство, як і інші дітки.