5 років Оля не була у рідному домі, щороку надіялась, що приїде та все відкладалось, потрібно було будинок добудовувати. Найбільше вона хотіла додому не для того, щоб побачити будинок, а нарешті обійняти рідного й коханого чоловіка.
Ідея проїхати за кордон на заробітки давно була у них на думці, проте наважилась Оля на це лише 5 років тому для будівництва їх спільного гніздечка.
Поїхала на заробітки саме Оля, а не Вадим, тому що її чоловік будівельник і зможе керувати всім процесом, його точно ніде не обдурять і все буде зроблено якісно. У дизайні й проєктуванні він мало розбирався, тому й звернулися до Оліної старої подруги, Марти, яка давно працювала з таким. Та радісно погодилась їм допомогти та ще й знижку зробила.
Ще тоді Оля помітила, що Марта не відводить погляду від її чоловіка, сподобався, проте вона не переживала за це. Їй чоловік кохав і вона у цьому ніяк не сумнівалась.
Оля знайшла хорошу роботу з високою платнею. Вони з Вадимом підрахували, що знадобиться лише 2 роки, проте грошей знадобилось більше. Приїздити Оля могла лише раз на рік, коли її давали відпустку на два тижні, а так вона спілкувалась з чоловіком по скайпу кожного дня.
Час біг й Ольга все швидше опановувала нові навички та мову, тому через два роки вже займала керівну посаду і заробляла ще більше.
Коли пішов п’ятий рік її відсутності вдома, то вона почала помічати, що чоловік все менше розмовляє з нею, тікає від запитань і більше не чекає її приїзду, як раніше. Тому вона звільнилась і відправилась додому, щоб зрозуміти, що відбувається з їхніми стосунками. Попереджувати коханого про приїзд вона не стала, хотіла зробити сюрприз.
Подивившись на красивий будинок, Оля ледь не заплакала, це таки вартувало всього того очікування! Нарешті він був готовим і вона могла насолодитися її з чоловіком плідною працею!
Коли Ольга постукала у двері, то їх відчинила маленьке чотирирічне дівча.
– Доброго дня, а ви до кого? – запитала вона. Ольга не могла промовити ні слова, вона не розуміла, хто це і що вона робить у її домі, тоді дівча продовжило – Мамо! Тут якась тітка на порозі!
До дверей вийшла Марта у домашньому короткому халатику і голосно скрикнула, тоді й вибіг Вадим, який теж остовпів. Всі троє уважно дивилися один на одного й мовчали, а тоді Оля знепритомніла.
Перед тим, як відкрити очі, вона говорила собі, що все це сон і цього не могло бути, проте ті троє знову стояли перед нею.
Коли Оля трохи прийшла до тями, то запитала у чоловіка: «.За що?». Він нахилив голову.
– Ти сама винна. Не потрібно було покидати такого доброго чоловіка і по заробітках їздити, хто тебе ще знає на скількох ти чоловіках поскакала, доки нам на будинок заробляла!
Оля поглянула на чоловіка, який мовчав, хоча добре знав, що весь цей час вона була вірною йому, хоч і чоловіки не рідко бігали за нею. Вона взяла у руки валізу й рушила геть. Більше її не має чого тут робити, вона повернеться туди, де її поважали, як працівника, де вона зможе знайти собі гідного чоловіка.А те як склалось життя цих людей – це вже зовсім інша історія.