Я на кілька років старший за свою дружину Вікторію. вона завжди мріяла мати дітей, але я переконував її, що ми ще занадто молоді і нам бракує фінансової стабільності, щоб стати батьками. Віка, здавалося, розуміла мою точку зору, але врешті-решт вона здивувала мене, оголосивши, що ми скоро станемо батьками.
Коли батьки Вікторії, потенційні бабуся і дідусь, дізналися про вагітність, вони були незадоволені цією новиною . Однак дружина була налаштована рішуче і з усіх сил намагалася переконати батьків змінити свою думку. Незважаючи на її зусилля, вони залишалися непохитними, погрожуючи припинити будь-яку підтримку, якщо ми вирішимо залишити дитину. Я не міг збагнути їхню позицію – як вони могли відвернутися від власної невинної дитини?
Коли народився наш син Тарас, батьки Вікторії дотрималися свого слова і навіть не прийшли до пологового будинку на виписку . Зрештою, вони виїхали в іншу країну, залишивши нас з онуком. Мені, як сироті без інших родичів, було дуже боляче бачити, як інші бабусі та дідусі щасливо граються зі своїми онуками.
Я кілька разів розпитував Вікторію про причину суворої позиції її батьків. Вона розповіла, що її батьки ніколи не планували мати дітей. Коли вона народилася, вони були молодими і відчували фінансові труднощі, переїжджаючи з місця на місце, що призвело до важкого дитинства Вікторії. У їхній родині часто траплялися сварки, і скрута була нерідкістю.
Згодом їхнє становище покращилося, і вони знайшли стабільність у житті. Батьки Вікторії навіть відкрили власний успішний бізнес, але гіркота від пережитих труднощів залишилася . Дружина на власному досвіді відчула, що означає бути дитиною, яка отримує від батьків лише механічну турботу. Це болісне минуле підживлювало її бажання стати люблячою і турботливою матір’ю, сподіваючись виправити несправедливість, яку вона пережила. У глибині душі вона також прагнула, щоб її батьки любили її сина, вірячи, що це могло б загоїти деякі рани минулого.
Коли Тарас підріс і пішов до школи, батьки Вікторії несподівано повернулися, зіткнувшись з фінансовими проблемами за кордоном . Вони просили фінансової допомоги у доньки і вдавали, що виявляють прихильність до онука, якого ніколи не бачили.
Тарас був, зрозуміло, збентежений раптовою появою цих незнайомців, які стверджували, що вони його бабуся і дідусь. Тепер ми гадаємо, як налагодити стосунки з усіми членами родини й знайти той контакт і чи варто взагалі його шукати?