Моє життя важко назвати легким. Наша сім’я завжди була бідною, ми не могли дозволити собі відпочинок чи дорогі речі. Я був найстаршим, тож виховання та забезпечення братів та сестер лягло на мої плечі. Коли я був у восьмому класі, п0mep мій батько. Мама ж була не в змозі годувати та виховувати дітей сама. Я всіляко намагався допомагати та підтримувати її, тому рано пізнав доросле життя. Після школи я пішов роздавати листівки, а згодом працював офіціантом у кафе. І хоч часто було нелегко навчатися та працювати одночасно, але ці обставини зробили мене сильним.
Згодом у мене вийшло взяти невеличке приміщення в оренду та продавати техніку.
Мені ніколи було до стосунків, адже я жив у шаленому ритмі. Було сумно, що всі навколо мали пару, а моє особисте життя ніяк не складалося. Я був радий, що міг забезпечувати свою родину, хоч працював без вихідних. Мої брати та сестри мали освіту, їжу, були одягнені, а мама не переймалася, як їх прогодувати.
Якось у своєму магазині я написав оголошення про пошук продавця-консультанта. Мені відповіла дівчина, яку я одразу запросив на співбесіду. Аліна виявилася дуже привітною та щирою дівчиною. Навчалася вона на заочній формі. Роботу шукала, щоб полегшити життя своїм батькам і самостійно оплачувати за проживання в гуртожитку. Вона одразу припала мені до душі, і я зрозумів, що ми навіть чимось схожі. Так я прийняв Аліну на роботу. Дівчина виявилася ще й дуже відповідальною, вона старанно виконувала свою роботу. А потім я наважився ближче познайомитися з нею та запросив її на побачення.
Стосунки між нами розвивалися дуже швидко. Я дарував їй дорогі речі, водив по ресторанах, возив на відпочинок. Мені зовсім не було шкода на неї грошей. Але згодом у мене почалися фінансові труднощі. Грошей не вистачило. Я ледь відкладав, щоб платити за оренду приміщення, намагався забезпечувати рідних та дещо залишав собі на прожиття. Ясно, що я вже не тратив на Аліну так, як раніше. Я надіявся, що вона ввійде в моє положення та підтримає мене. Дівчина довго мовчала, а потім її терпіння увірвалося:
– Милий, розумію, в тебе труднощі. Але це не привід не робити мені подарунки. Невже ти більше до мене нічого не відчуваєш?
Я навіть слова не міг вимовити від подиву. Думав, мені причулось. Я вірив, що Аліна не така, як інші. Я нічого не відповів на її докори. Увесь день думав про те, що вона сказала. А потім мені все стало ясно…
Дівчина мене просто використовувала. Мило підходила, говорила про свої бажання, а я, як останній дурень, все виконував.
Вже наступного дня зранку, коли Аліна прийшла на роботу, я сказав, що між нами все скінчено. Вона розплакалась, хоч мені мало вірилось в щирість її почуттів. Мабуть, знову хотіла мною маніпулювати. Після цього Аліна ще довгий час дзвонила та просила дати їй шанс. Навіть приходила до мене на роботу…
Але я вирішив – між нами більше ніколи нічого не буде. На щастя, я вчасно все зрозумів. Бо ще після трьох місяців наших стосунків я придбав їй колечко та хотів зробити пропозицію. Просто ніяк не наважувався на цей крок.