Я повністю згоден з матір’ю в тому, що мій батько не був прикладом для наслідування або особливо хорошою і чуйною людиною. Він часто прикладався до пляшки, і я цілком можу зрозуміти, чому вона розлучилася з ним. Єдине, чого не розумію, так це як вона могла віддати мене йому у вісім років? Він був не в змозі за собою доглянути, не те що за мною. Моє, порівняно щасливе, дитинство, з батьком перетворилося на нічний кошмар. Мама не знає, їй це навряд чи знайоме, але я щоночі молився якнайшвидше вирости й виїхати з батьківського дому. Я був найщасливішою людиною на світі, коли переїжджав до гуртожитку в іншому місті й починав самостійне життя без вічних п’янок батька, його моралей і “мудрих” життєвих порад.
Моє життя і після було непростим, були і злети, і падіння, зі своєю дружиною я теж не дуже ладнав, але якщо у нас і були серйозні сварки, то причиною цьому слугувала наша несумісність характерів. Їй подобалося одне, мені інше, вона для дочки хотіла одних гуртків, я інших, і якось так виходило, що ми час від часу сварилися. Після однієї з таких сварок дружина пішла разом із донькою з дому, – не назовсім, а на вулицю, прогулятися, щоб охолонути, – і мене потривожив дзвінок у двері.
На порозі стояла мама. Я її спершу і не впізнав зовсім. Сказала, що в неї проблеми і їй терміново потрібно десь зупинитися.
– За несплату боргу по квартирі мене виселити намагаються, у вікна стукають, спати страшно. Я тут кілька днів пересиджу, гаразд?
Я б і батькові цього не дозволив, а жінці, яку не бачив роками, а тільки сам її сторінку у Фейсбуці переглядав, і поготів.
– Звідки ти знаєш мою адресу? Тобі краще піти.
– Батько дав. Він усе так само колобродить, що завгодно розповість…
Мені довелося її впустити ненадовго, бо я не хотів, щоб усі сусіди на сходовій клітці чули про її борг і про батька.
Так мама залишилася на кілька днів, а потім і тижнів. Вона напрочуд швидко зійшлася з моєю дружиною, і вони обидва стали виносити мені мозок. Думав, це тому, що вони обидві жінки, у поглядах сходяться, але я ненавмисно підслухав, поки вони думали, що я вийшов покурити, як мама наговорювала на мене. Мовляв, я такий самий, як батько, напевно непомітно від них п’ю, а в старості взагалі буду нестерпний. Гаразд, якщо вони просто кісточки мені перемивають, але раптом моя дружина вирішить піти через мамині слова?
Я питаю, коли вона вже поїде, але дружина з донькою завжди на боці моєї матері. Комусь на радість ще одну жінку в домі бачити, хтось шалено радий гратися з бабусею і слухати казки на ніч, а в мене на душі неспокійно. Таке відчуття, що мене витіснити з власного будинку намагаються. Хіба я зробив їй щось погане, що вона на мене наговорює? Чи це помста батькові через мене?