Мама втекла від нас до свого нового обранця. А недавно вона вирішила, що хоче повернутися в сім’ю

Досі не можу відійти від того, що вчинила моя матір. Ну нехай пішла від батька, ну щоб залишити мене на шостому місяці вагітності, в голові не вкладається. Мене звати Марія, я одружена і нещодавно стала мамою двійнят.

Мої батьки прожили разом двадцять вісім років. Тато працює будівельником, мама продавала на ринку. Допоки не трапилася біда. Матір вирішила втекти за кордон ще в березні. Я ж одразу відмовилася, бо не хотіла залишати свого чоловіка. Гадала, вона передумає. Але ні.

Не минуло й місяця, як вона зателефонувала батькові та повідомила, що зустріла там іншого чоловіка, а з татом хоче розлучитися. Вже згодом я зрозуміла, що втеча мами була спланована зазделегідь. Як виявилося, це був для неї шанс втекти до свого нового обранця. У ноутбуці мами я знайшла листування з чоловіком-іноземцем. Він вже давно кликав її до себе, але вона ніяк не могла наважитися.

За час перебування там мама зателефонувала один раз – попросити розлучення. Вона жодного разу не поцікавилася моїм станом. Влаштовувала там особисте життя.

Так пройшло три місяці. Недавно мама подзвонила, сказавши, що хоче приїхати додому. Мені направду байдуже на її приїзд. Це ж треба було. Увесь цей час жити своїм життям, щоб тепер повернутися в сім’ю. Бачте, про нас згадала раптом. Я вже й дітей народила. Знайомі сказали мені, що той іноземець просто покинув її. Два дні тому матір постукала у двері нашої квартири з проханням пробачити її. Тато дав їй шанс, а я навіть не хочу в цю сторону дивитися. Як так можна? До батька я буду приїжджати, а от спілкуватися з нею – ні.

Вчора вона зустріла мене в магазині та мовила:

Колись ти мене зрозумієш, доню. Знаю, ти досі сердишся. Всі ми робимо помилки…

Я була надзвичайно злою на неї, спочатку хотіла сказати все, що думаю. А потім передумала, мовчки вийшла.

Неприємно, що всі в магазині чули це. Люди на мене й так скоса дивляться. Матимуть що обговорювати. Вся рідня перешіптується за моєю спиною. Наче це я її покинула.

Гадаю, я правильно вчинила. Якщо в батька слабкий характер, то я не збираюся приймати та спілкуватися з мамою. Переконана, що своїх дітей не покину за жодних обставин.

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

19 − 9 =

Мама втекла від нас до свого нового обранця. А недавно вона вирішила, що хоче повернутися в сім’ю