Понад місяць ми з сестрою добиваємось від мами просвітління та розуміння, а точніше намагаємось відмовити її від дурного задуму одружуватися у такому віці. Проте вона твердо стоїть на своєму, переконуючи нас, що кохає цього 80 річного дідугана. Все це виглядає так абсурдно, що ми з сестрою почали думати, що все це відбувається з корисливих цілей!
Думати ми почали про це, коли мама ненароком обмовилась, що збирається прописати його у своїй двокімнатній квартирі. Виявилось, що цей дідусь не має, де жити.
Почати розповідь варто з того, що він раніше мав дві квартири та дачу, коли діти виросли, то він віддав їм квартири. Перший час сам жив на дачі, проте потім її продав і купив квартиру у місті. Але записав він її не на себе, а на старшого онука, який вирішив одружитися і вигнати діда з квартири, яка по закону тепер належить йому. Проте виставити його на вулицю не хотіли, пригадали, що дід ходить до нашої мами, вони товаришували, от і вирішили підговорити його, щоб той зробив пропозицію. Наша мама на все це закриває очі й говорить, що ми проти її особистого щастя.
Кінець-кінцем ми з сестрою зрозуміли, що маму просто так не відмовимо, тому змирилися, але вона пішла далі й сказала, що купила весільну сукню і ми повинні допомогти в організації бенкету, пошуку ведучого та фотографа. Це вже справжній абсурд. Ну вирішили ви розписатися у такому віці – нехай, але ж нащо таке святкування робити?
Ми вже починаємо думати, що матір збожеволіла, бо інакше таке ніяк не поясниш. От поясніть мені невже в 75 років хочеться того одруження та святкування? Я б взагалі заборонила одружуватися людям після 60!
Пишу я вам не просто так. Можливо, хтось дасть нам пораду, як переконати маму, що це весілля – помилка?