Сьогоднішні події в нашій державі вплинули на кожного. А особливо – на наших маленьких беззахисних діток.
Нашій донечці Юлії чотири роки. Дівчинка чудово розуміє, що таке тривога, тож від початку її сон став просто жахливим. Вона може по декілька раз вночі прокидатися з плачем. Хоч як ми з чоловіком не намагалися її заспокоювати – все марно. Навіть купили нічник, щоб донечка не боялася. Пробували спати при ввімкненому світлі, світили ліхтариком від телефону. Потрібно було знаходити інші способи вирішення проблеми. Через це довелося звернутися за допомогою до психолога. Вона й порадила нам казкотерапію.
Пригадую, наш син також мав проблеми зі сном, але тоді був зовсім інший час.
Чарівні герої казок мали б допомогти доньці. Дівчинка знала чимало казок, тож розуміла, хто яку роль має. Мужні богатирі оберігають сон, тож їм ніколи спати. Чарівні феї вночі сплять, бо вдень допомагають людям. А хто і взагалі безперестанку бореться зі злом.
Навіть це не заспокоїло доньку – вона все одно боялася. Особливо, якщо посеред ночі лунав звук тривоги. Знайти бодай якийсь спосіб побороти страх було нелегко.
Одного дня, поки я була на кухні, чоловік вкладав донечку спати. І, як не дивно, того дня вона дуже міцно спала. На ранок Юлія прокинулася в хорошому настрої. Ми сіли за стіл снідати, як раптом донечка мовить:
– Мамо, мамо, ти знаєш, під моїм ліжком всю ніч просиділа тітка! Вона берегла мій сон.
Я аж поблідла від почутого, ноги вмить підкосилися. В моїх руках була ранкова кава, яка одразу впала додолу. На що мій чоловік почав гучно сміятися. Хоча мені було зовсім не до сміху.
І тільки згодом він мені все пояснив. Коли чоловік вкладав Юлю спати, він довго думав, яким чином заспокоїти її. Тоді він вирішив розповісти доньці казку про добру тітоньку, яка щоночі лягає під ліжко кожної дитини та оберігає її сон і спокій. Тож донечці нічого боятися. Вона всю ніч не спить, а пильно стежить за сном малят та береже їх від усього злого. А на ранок вона відлітає, адже тітка всю ніч не спала, тож неабияк втомилась. За день їй потрібно набратися сил, щоб уночі знову прилетіти до малят.
Від цієї розповіді Юлія швидко заснула і міцно спала всю ніч. А на ранок доня вирішила розповісти про все мені.
Ми ще довго сміялися з того випадку. А згодом вигадали історію ще й про янголяток, які щоночі сплять поруч з донечкою.
Я рада, що чоловік знайшов такий спосіб укладати доньку. Сон Юлії значно покращився. Навіть якщо вона вночі й чує тривогу, то неодмінно говорить, що янголятка та тітка поруч з нею.
А як вам вдається долати тривогу своїх дітей? Поділіться, будь ласка, своїм досвідом.