Софія мала важкі пологи, після яких лікарі повідомили, що вона більше не зможе мати дітей. Чоловік, почувши це, дуже охолов до дружини. Так минуло пів року. Мало того, що Роман завів роман на стороні, так ще й коханка була вагітна від нього. Двійнею. Тож він без роздумів покинув Софію з маленькою дочкою. Жінці довелося самостійно виховувати дитину. Поки дівчинка була маленькою, вона відвідувала різні заняття. Вікторія росла допитливою дівчинкою. Ще змалечку вона любила гратися ляльками. Віка розставляла всіх у коло та навчала. Софія не могла натішитися донькою.
Вона чудово ладнала з однокласниками та була старостою у класі. Згодом Вікторія почала зустрічатися з хлопцем. Щоправда, він був трохи дивакуватим. Вони з Вікторією тільки що й робили, то їздили на фестивалі та всякі зібрання молоді. Вікторія грала на барабані, а її хлопець – на гітарі. Незабаром їх група почала давати концерти, і в них це успішно виходило. Пара жила безтурботним життям. Софія переживала за доньку, адже роки йшли. Їй вже хотілося поняньчити онуків. Вікторії було на той час 29.
– Доню, тобі вже пора задуматися про дитину, – сказала якось Софія.
– Мамо, ти що хочеш, щоб я була як наша тітка Оксана. Народила четверо дітей, світу не бачить. Хіба це життя? Сидить вдома, тільки готує, прибирає та дітей бавить.
– Та чого зразу, як тітка Оксана. Одну дитинку народили – та й усе.
– Мамо. Тобі доведеться з цим змиритися, але ми не хочемо мати дітей. А якщо щось і зміниться, візьмемо дитину з дитячого будинку.
– Але ж так хочеться свою, рідну. Задумайтеся…
– Я більше не хочу повертатися до цієї теми, мамо.
Нарешті Вікторія наважилася розповісти мамі правду. Може з часом щось зміниться…