Ми з чоловіком були приголомшені, коли наша донька Маргарита оголосила про свій намір вийти заміж у віці 18 років. Попри наші спроби переконати її в протилежному, вона залишилася непохитною у своєму рішенні. У свекрухи були припущення, що, можливо, Маргарита чекає дитину, враховуючи молодий вік її нареченого, Сашка, який був лише на два роки старший за неї. Ми обговорили це з батьками нареченого і врешті-решт дійшли згоди провести весілля в нашому домі. Однак Маргарита висловила своє невдоволення, вважаючи це “примітивним” і наполягала на більш сучасному місці проведення. Після тривалих дебатів ми пішли на компроміс і погодилися на проведення весільного банкету в кафе. На жаль, Маргарита обрала найекстравагантніший і найдорожчий варіант, чим залишила незадоволеними обидві сторони батьків.
Маргарита розплакалася, вигукнувши: “Ми одружуємося лише раз у житті!”. Згодом обидві сім’ї взяли кредити, щоб профінансувати цю подію. Вони придбали діамантову каблучку, про яку мріяла дівчина, а ми з донькою вибрали сукню, від якої перехоплювало подих. Спочатку ми планували їхати до РАЦСу на нашій старій машині, але Маргарита була незадоволена цією ідеєю. Попри пояснення свого батька про фінансовий тягар, ми врешті-решт поступилися та орендували джип для весілля дочки й зятя. Коли настав день весілля, ми були морально і фізично виснажені, усвідомлюючи, яких непомірних витрат це коштувало. На жаль, шлюб Сашка і Маргарити розпався всього через пів року.
Марго просто не знайшла подружнє життя до душі, висловлюючи численні претензії до чоловіка. Мені вдалося заспокоїти доньку, але чоловік залишався глибоко стурбованим. З іншого боку, моя свекруха з полегшенням дізналася, що Маргарита не вагітна.
Це нагадало мені день мого власного весілля, коли я в красивому топіку і спідниці зустрічала Богдана в РАГСі з букетом. Ми щасливо одружені вже 20 років і маємо спільну дитину. Цей досвід зміцнив мене в думці, що пишне весілля не обов’язково диктує успіх сім’ї. Я не проти весіль взагалі, але вважаю, що до них треба підходити помірковано. Сподіваюся, що в майбутньому наша донька буде більш обережною і вдумливою у прийнятті таких важливих рішень.