Ми з чоловіком обоє працювали. Правда, його зарплата була значно вищою за мою. За свої кошти я купляла продукти та оплачувала комунальні. Іван тим часом відкладав гроші. Так нам вдалося заощадити на власне житло. А згодом ми взяли автомобіль у кредит. Так у нас з’явилося двоє дітей.
Все було просто чудово. Але в один день ми дізналися просто жахливу новину – фірма мого чоловіка стала банкрутом. Це негативно позначилося на Іванові, і він почав випивати. Всі наші заощадження швидко закінчилися. Ми мало не щодня сварилися, адже нізащо було жити. Ясна річ, того, що я заробляла, було недостатньо для забезпечення сім’ї.
Чоловік тим часом не мав жодної мотивації. Він увесь день лежав на ліжку. Я старалася його заохочувати, але все було дарма. Іван твердив одне – таких, як він, вже нікуди не беруть.
Але потрібно було виходити з цієї складної ситуації. І ви навіть не уявляєте, що придумав мій чоловік. Він захотів, щоб я поїхала на заробітки за кордон.
Мене це неабияк розлютило. Це ж він, дорослий чоловік, лежатиме на дивані та дивитиметься телевізор, а я тим часом маю покинути дітей, роботу та поїхати світ за очі.
Не чекала почути від Івана такі слова. Я все життя жила за ним, як за кам’яною стіною. У хаті я вирішувала тільки деякі побутові питання.
На шиї в чоловіка не сиділа. Гроші заробляла. От чому зараз, поки він у депресії, я повинна заробляти на всю сім’ю, бо мій чоловік не може взяти себе в руки. Це ж його обов’язок – забезпечувати сім’ю.
Та й не хочу я покидати дітей. Тим паче в мене двоє донечок, які потребують моєї уваги та піклування. Довірити їх чоловікові я також не можу. Якщо я таки поїду, а він почне знову пити, хто тоді дивитиметься за дітьми?
Тоді, запропонувала чоловікові виїхати на заробітки разом, а дітей залишити на мою матір. Але Іван категорично не погодився. Тепер ця ситуація просто не дає мені спокійно жити. Що день, мені все важче справлятися зі всім самій. А чоловік не хоче мене чути. Тільки сидить над пляшкою та навіть не думає про те, що ми дуже потребуємо його мужнього плеча та підтримки.