Я дуже люблю ходити по продукти зі своєю мамою. Мені до вподоби полички, де чимало різнокольорових коробочок. Ми, як завжди, закупили продуктів на цілий тиждень. Моя мама просто прекрасно готує, я люблю спостерігати за тим, як вона на кухні.
У супермаркеті я завжди отримую те, що хочу. А коли ми приходимо додому, я з нетерпінням чекаю, щоб мама розклала продукти й ми нарешті почали готувати. На нашій кухні весь час смачно пахне, а ще ми любимо добре поїсти. Щастить, що в нас немає схильності до повноти.
Одного разу ми з мамою ходили в магазин, хотіли придбати мені нові штани. Але коли ми повернулися, то були дуже здивовані. Холодильник був пустий.
Вдома був тільки батько, але ж він не міг подужати стільки їжі. Мама вирішила одразу поцікавитися, куди все поділося, а тато відповів, що він віддав страви дідусеві, який приходив годину тому. Дідо ніде не працює. Йому залишився рік до пенсії, але він вирішив, що вже достатньо за все своє життя напрацювався, тож хоче відпочити. Зараз вони живуть на бабусину пенсію, але, ясна річ, цього зовсім недостатньо для життя.
Мама почала сваритися з татом. Мовляв, нам також гроші з неба не падають, а він все віддав своїм батькам. Дідусь міг знайти собі роботу та нікому не завдавати клопоту. Мені також стало неприємно з цього приводу. Мама ходить, все ретельно купляє, потім пів дня проводить на кухні. Я ж бачу, як їй важко носити ці сумки з їжею. А тато хоч би раз допоміг.
Що нам тепер їсти? Мама взялася за голову, а я пішла до дідуся, який живе в сусідньому під’їзді. Вони з бабою саме були вдома. Я ж сказала, щоб дідо знайшов собі роботу, адже через те, що батько віддав усі харчі їм, нам тепер нічого їсти. Баба глянула на діда здивованими очима.
– Що це означає? Ти сам говорив, що влаштувався на роботу! Невже ти обманув?
Пізніше баба зібрала всі наші харчі в пакет, і ми пішли до нас. Бабуся попросила вибачення за дідові поведінку, сказавши, що більше нічого подібного не повториться.