– Мамо, тату, знайомтесь, це мій наречений – Дмитро. І в нас скоро появиться дитина.
Після цих слів у кімнаті запанувала тиша.
– Мамо, ти чого мовчиш? Хіба ти за мене не рада?
– Я не можу зрозуміти, що відбувається. Ви ж з Михайлом кохали одне одного. А тепер розійшлися. Невже він так легко тебе відпустив? А може дитина, котру ти носиш під серцем, не від Дмитра? – нервово перепитала Любу матір.
– Так, ти маєш рацію. Ця дитина від Михайла. Але хіба це має значення, якщо він має іншу?
Звісно, Люба не так уявляла собі цю розмову. У своїх мріях вона чекала, що батьки щиро зрадіють за неї.
Понад п’ять років Люба зустрічалася з Михайлом. Стільки дівчат за ним бігало, а він обрав її. Всі дивувалися цьому, але недовго тривало їхнє щастя. Невдовзі в житті Михайла появилася інша. Вона була зовсім не така, як усі. Довге волосся, пишні губи. На вигляд як дівчина з модного журналу.
Саме тоді в житті Люби й з’явився Дмитро. Він виявився дуже хорошою людиною: ввічливий та відповідальний. Це в ньому і сподобалося Любі.
На той час дівчина ще не до кінця розірвала стосунки з Михайлом. Вона чекала, що він все-таки оговтається та обере її. Втім хлопець не спішив робити пропозицію. Тоді Дмитро і набрався сміливості та зробив їй пропозицію. Михайло переїхав жити до своєї нової дівчини, а Люба так і залишилася з Дмитром. Дівчина хотіла на зло колишньому доказати, що вона може без нього прожити.
Як тільки Михайло дізнався про майбутню дитину, почав просити пробачення та захотів вернутися до Люби. Але чи не пізно тепер робити крок назад та давати шанс тому, хто вже раз зрадив? Чи все ж залишитися поруч з хлопцем, котрий щиро її кохає та готовий прийняти навіть з дитиною?