Я зі своїм коханим завжди хотіли, щоб у нас була велика сім’я. Тому коли ми збирались взяти житло в іпотеку ми обрали велику чотирикімнатну квартиру з двома лоджіями в новобудові. Так ми були впевнені, що вистарчить місця усім.
З ремонтом ми не поспішали, адже хотіли спершу виплатити іпотеку, а тоді можна займатись ремонтом, але все ж мінімальні речі для комфорту поступово робили. Коли я дізналась, що вагітна вдруге, то ми облаштували кімнатку для дитинки. Нашій доні на той момент уже було 3 роки. Але дізнавшись, що у неї буде братик, то вона так раділа, весь час притуляла вухо до живота і слухала. Ми вирішили, що наша донька уже повинна мати свою окрему кімнату.
Нарешті ми дочекались того дня, і зустрілись із нашим синочком. Спершу я була одна в палаті, а потім до мене ще підселили доволі гарну, приємну і молоду жіночку. Я була не проти, адже нарешті буде із ким погомоніти.
Оля виявилась дуже цікава співрозмовниця, у нас було багато спільного, могли говорити годинами. Але коли я починала говорити за синочка, то в неї на очах з’являлись сльози. Тут вона вирішила поділитись, що чоловік пішов від неї, а батьки відмовились від неї, коли взнали, що вона вагітна. Оля була самотня, без підтримки з любого боку, усі відвернулись, тож я подумала над тим, аби залишити хлопчика у пологовому…
В мене серце краялось від її історії. Коли з’явилась можливість поговорити із чоловіком, то я запитала його чи не могли б ми Олю забрати хоча б тимчасово до нас додому. І мені буде веселіше у декреті, і тим паче кімната пустує…
Оля звичайно спершу довго не погоджувалась, але ми дали їй час подумати. Згодом вона вирішила, що це буде правильно, це єдиний вихід із ситуації наразі…
Коли нас уже виписували, мій чоловік був на сьомому небі від щастя, бо з пологового забирав аж двох прекрасних жіночок. Хоч Оля й по суті чужа для нас, але з часом стала лише ріднішою, навіть більше ніж ми очікували.
Через декілька місяців, коли до нас в гості почав приходити мій молодший брат, він запримітив собі Олю, а потім зізнався, що зацікавився нею ще біля пологового. Оля звичайно відповіла йому взаємністю, тож тепер вони разом виховують прекрасного синочка. Ми дуже дружимо і частенько ходимо один до одного в гості.