Моя мама мала двоє доньок: я та Софія. У нас з сестрою вже давно є діти. І ось цього року моя мама їхала на відпочинок у санаторій, взявши з собою дочку Софії. Мою ж дитину ніхто не покликав.
Ми з чоловіком після одруження захотіли жити окремо, тож взяли квартиру в кредит. А от моя рідна сестра спочатку жила у свого чоловіка, а після розлучення повернулася жити до мами. Тому зрозуміло, що відтоді вони стали значно ближчими. Мама весь час намагалася у всьому допомагати Софії та жаліла її.
І ось літом мама вирішила з’їздити в санаторій. Сестра відразу попросила, щоб її дочка їхала з мамою. А я, дізнавшись про це, вирішила відправити з ними і свою доньку. Думала, дітям буде цікавіше разом відпочивати.
Але мама відмовила, сказавши, що одна з двома онуками вона не справиться і це вже зовсім не той відпочинок. Та й в мене є чоловік, тож він сам може звозити сім’ю на відпочинок, на відміну від сестри. Адже в неї нікого не має.
Ми з чоловіком були неприємно вражені. Як ми можемо їздити кудись відпочивати, якщо в нас досі несплачений кредит за житло.
Так моя дочка все літо просиділа вдома, в той час, як донька сестри купалася в басейні та загоряла на сонці.
Мама ще й, не соромлячись, кидала фото з відпочинку. Розумію, нелегко одній з двома дітьми, але це негарно. Для чого робити різницю між онуками?