П’ятнадцять років минуло з моменту, як Марк та Олеся пообіцяли один одному бути разом в радості та горі. І доки у них це чудово виходить, вони чудово розуміють один одного, у всьому підтримують. Часто разом відпочивають і вміють робити це окремо один від одного зі своїми друзями. Наприклад, Марк часто їздить на риболовлю зі своїми друзями, але не бере дружину, бо вона не любить спати у наметах та митися річковою водою. Так само й Олеся частенько ходить на каву з подругами. Чоловік у ці вечори теж її не турбує, хай відпочиває дружина.
От лише не все у них так добре, як хотілося б. Склалось так, що вони ніяк не можуть мати дітей. Скільки лікарень обходили, до кого лише не звертатися, але всі говорять одне – з Марком все добре, а от в Олесі є проблеми зі здоров’ям через які можуть виникнути проблеми з народженням дітей. От лише вони говорять, а братися за її лікування ніхто не хоче, говорять, що краще звернутися до іноземних лікарів. Молоде подружжя вирішило дотримуватися цієї пораді й економили гроші, аби відправитися закордон.
От лише життя дуже непередбачуване. Одного дня Марку подзвонив керівник Олесі й повідомив, що дівчину забрали до лікарні, її стало дуже погано. Чоловік відразу ж відправився туди. Лікарі дивилися на нього співчутливими поглядами й лише відповідали, що стан жінки важкий. Олеся не могла встати з ліжка, ледь говорила та рухала іншими частинами тіла. Марк не міг дивитися на неї у такому стані, він плакав, обіцяв їй, що він зробить все, аби вона одужала і ніколи її не покине саму.
От лише лікарі як не намагалися, а повернути змогли лише нормальну мову та рухи правої руки й трохи пальчиків ніг. Надалі вони виписали жінку з лікарні й надали ступені ретельного догляду для чоловіка, аби її стан не став ще гіршим.
Марк готувався до зустрічі з дружиною вдома, як до справжнього свята: купив спеціальне ліжко, яке можна регулювати, приготував святкову вечерю й організував романтичну атмосферу. Все робив, аби дружина не відчувала себе погано.
Твердо розумів, що на її реабілітацію потрібні великі гроші, але й за жінкою доглядати потрібно. Найняти доглядальницю він поки не міг, тому крутився, як дзиґа. Зранку готував для дружини їсти, умивав її, біг на роботу, в обід повертався, знову годував її та знову тікав. Ввечері виконував всі домашні обов’язки та ще додаткову роботу, аби заробити ще якусь копійку. Його життя йшло в шаленому і нещадному темпі наскільки, що сидіти з дружиною він майже не мав часу.
Спочатку Олеся все розуміла і слова поганого не говорила у бік чоловіка, а потім почала кидати на нього злі погляди. Чоловік це помічав, намагався приділити її часу, але замість ласкавого й доброго слова чув докори про те, що її мало часу та уваги. Потім все стало ще гірше. Жінка почала дорікати чоловікові, що він годує її поганими продуктами, мов її потрібно багато вітамінів, або купує дешеві таблетки й через це вона не зможе одужати. Кінець-кінцем вона почала підозрювати його у зразах і щовечора влаштовувати справжні істерики. Марк не міг повірити, що все це відбувається з його коханою.
Він не міг повірити, що його Олеся могла перетворитися у таке чудовисько. Справжнє її обличчя чоловік побачив тоді, коли сам захворів. Спочатку він намагався відкласти лікування на безвік, але хвороба його таки підкосила й так, що ледь з ліжка вставав. Олеся ж не хотіла помічати, що чоловікові погано, кричала, щоб він її їсти робив і доглядав за нею, а не відлежувався. Коли він намагався пояснити їй, що прихворів, то вона вкотре нагадувала йому, що догляду потребує вона, а у нього лише якась застуда. Звісно, її важко, але він зі всіх сил старається для неї, а натомість отримує таку дяку.
Друзі давно йому говорили про те, щоб найняти доглядальницю для дружини. Спочатку чоловік це заперечував, але відколи йому стало неприємно повертатися додому він вирішив, що це найкраще рішення. У домі він поселив доглядальницю, сам на якийсь час переїхав до батьків, потрібно було розібратися з думками. Зараз доглядальниця часто говорить про те, що Олеся говорить та пригадує чоловіка ніжно й лагідно, але він поки не певен, чи готовий до неї знову повернутися. Як ви думаєте, чи правильно вчинив чоловік? Але хіба у нього був інший вибір?