Зі своїм чоловіком Олегом ми познайомились 7 років тому. Для мене він завжди був опорою, міцною, люблячою опорою в житті. Олег був тим чоловіком, про якого я мріяла все своє життя. Я довгий час мріяла створити сім’ю саме з таким чоловіком. Бо, моїй мамі із чоловіком не пощастило, все своє дитинства я бачила те, як тяжко працює моя мама і яка вона весь час втомлена. Все своє життя вона тяжко працює аби заробити на житті собі й мені.
Моя мама залишилась без чоловіка, а я без тата, тому що мама не змогла пробачити йому зраду. Мама по-доброму попросила залишити дім і піти геть, і він пішов викресливши нас зі свого життя. Батька свого я знаю лише по розповідях мами, коли він пішов, то я була ще малою. Жити без чоловіка виявилось набагато складніше, грошей бракувало, мама не стягувала працювати на двох роботах, бо й мені треба було приділяти багато уваги. Коли я трохи підросла, я вже тоді розуміла які ми з мамою нещасливі, і що такої сім’ї я собі б не хотіла.
Олег — красивий і видний чоловік. Коли я із ним тільки познайомилась, я відразу зрозуміла, що ніхто інший мені не потрібен. Що я ні з ким іншим не хочу будувати сім’ю, тільки з ним. Він теж помітив мене і почав приділяти багато уваги. Мені пощастило із зовнішністю і розумом не менше. Тоді я й зрозуміла, що хочу аби Олег був батьком наших майбутніх дітей. Через деякий час Олег зробив мені пропозицію, ми оформили офіційно наші стосунки та стали повноцінною сім’єю.
- Ми доклали багато зусиль аби зробити затишною нашу квартир. Зробити наш куточок таким, щоб нам хотілось вертатись додому. Оскільки ми двоє працювали, то вирішили, що будемо відкладати гроші у спільний сімейний бюджет. Одного дня я дізналась, що вагітна. Олег дуже радів цій новині, він носив мене на руках, балував і робив все, чого я тільки забажаю.
Коли я дійшла до того місяця, коли вага моя стала значно більша, то чоловік почав дивитись на мене не так, як раніше. Але дбав про мене як і раніше, і робив не менше. Згодом він почав затримуватись на роботі до опівночі, але я відносилась до цього спокійно, бо гадала, що чоловік взяв додаткові години, бо я скоро буду у декреті, а жити на щось треба буде.
Одного дня я відпросилась додому раніше через погане самопочуття. Коли я зайшла у квартиру, я побачила те, що мій чоловік вдома, але не один. Поруч із його взуттям стояло ще й жіноче взуття, а поруч із моїм верхнім одягом висіло не моє жіноче пальто. Мені стало відразу зрозуміло, що відбувається в домі.
Я вирішила вчинити інакше. Покликала чоловіка ще в коридорі, мовляв, що дуже втомилась на роботі, ще й погано себе почуваю, тому піду відразу у ванну. Поки стояла під душем, то гірко плакала, але розуміла, що нікуди я від Олега не піду, я ж обіцяла собі, що не повторю помилок своєї мами.
Коли я вийшла із ванни, то побачила, що ні взуття, ні пальта чужого немає. Чоловік зробив вечерю, накривав на стіл, начебто нічого й не сталось. Я впевнена, що та жінка для мого чоловіка – вона йому ніхто. Він любить лише мене, просто причиною усього стало те, що мій зовнішній вигляд і неприваблива фігура підкосила його. Я була переконана, що вдруге він так не вчинить зі мною. Я знаю, що лише я йому потрібна.
Я не можу так розірвати наші стосунки, наш шлюб, бо шалено кохаю Олега, що навіть зрада не відштовхне мене.
Ми повечеряли, я продовжувала вдавати, що нічого й не було, потім ми пішли спати. Зранку, чоловік приніс мені сніданок в ліжко, і поруч поклав свою карту, щоб я походила по магазинах, салонах краси, щоб провела час в користь собі.
Далеко не усі жінки підуть на такий вчинок, але це мій вибір, який я зробила давно в користь своєї повноцінної сім’ї.