Коли красень Петро повертався з армії, то майже всі дівчата у селі таємно або відкрито вийшли на нього поглянути й таки були причаровані. Адже за цей час лише змужнів й став впевненішим у собі. Назустріч йому йшло двоє красивих старшокласниць – Марійка та Люба. Одною з них він так залюбувався, що ледь погляд відвів. Це була Люба. Дівчинка недавно переїхала з міста до села, всі цьому дивувалися, адже люди зараз навпаки лише звідси тікають, а не приїздять.
Так запала йому Люба в серце, що всі інші дівчата були йму не цікаві. Тільки десь побачить, то аж кам’яніє. Він хлопець сміливий, а з нею ставав якийсь сором’язливий. Не міг сам собі цього пояснити, картав себе, що не може з нею поговорити про почуття.
Одного святкового дня у селі дуже багато випив Петро, думав, що допоможе йому це запросити Любу на танець і сказати, що любить її. Але у той день на танці вона не прийшла, тому сидів він у компанії чоловіків, а поруч завжди вертілась Марійка. Дівчина вона непогана, але язиком уколоти так може, що рана ще роками кровоточитиме. Пам’ятає, як дівчина крутилась біля нього, аж потім він прокинувся на сіннику, а поруч вона лежала. Не міг повірити у те, що трапилось. Зібрав свої речі й відправився додому тихенько. Ніяк не міг пригадати, як опинився поруч з нею. Докоряв собі за зайве випите й те, що трапилось.
Зранку хлопця вже «взяли у заручники». Мама Марійки розповіла, як бачила, що він тікав з сінника, а потім там свою доньку знайшла, тому й повинен Петро з нею одружитися. Мама теж твердо сказала, що не має він іншого вибору. Хлопець намагався поговорити з ними, пояснити, що нічого не пам’ятає й кохає лише Любу та все даремно.
Одружився Петро з Марією. Люби на весіллі не було, вона також закохалася у хлопця, тому важко переживала таку зраду, відправилась жити до тітки у місто й більше не поверталась. Через якийсь час почали сусіди говорити, що вона вже й одружилась, але батьки її мало що говорять, тому чи брехня це, чи правда, ніхто і не знає.
Петро ж став нещасним поруч з Марією. Жінка у нього справжній лідер, якщо щось робить чоловік не так, як вона хоче, то вже наступного дня всі знають, який він нікчемний. Чоловік терпів, адже двоє діток мають, і слухав, як з нього товариші сміються, що заступитися за себе не може.
Одного дня стався переломний момент. Зрозумів Петро, що не може так більше жити, покинув дружину. От лише дивовижно, що все село йому співчувало, а не покинутій Марії.