Після цього ні краплі в рот не брав, хіба ж не причина похвалити горе-студентів?

І не пам’ятаю, коли востаннє так надривала живіт від сміху. Почалось все з того, що до нас у відділення поліції, де я працюю, надіслали молодих курсантів. Їх було всього двоє – хлопець та дівчина.

У нас зазвичай так складалось, що молодим ми давали легкі або й паперові завдання, але цього разу половина співробітників, як на зло, захворіли, тому довелось молодим людям зустрітися віч-на-віч зі справжнім лицем обраної професії.

Якщо виклик був серйозним, то їздили, ті, хто ще здоровий, а якщо щось дріб’язкове, то відправляли одного з наших і двох студентів.

Того дня творилось справжнє божевілля. Було багато важливих викликів, як для маленького міста. І найлегшим виявився виклик щодо смерті дідуся 83 річного віку. Звісно, туди ми й відправили студентів. Окрім них туди прибула бригада швидкої допомоги. До їхніх обов’язків входило доправити тіло до м0ргу, після того, як лікар засвідчить см3рть. Спочатку все йшло добре, але прибуттю у м0рг, наша молодь не виявила нікого з працівників, ледь знайшли прибиральницю. Вона їм сказала куди йти та де залишити мертвого дідуся для розтину.

І що ви думаєте? Студенти посадили дідуся на стільчик, а під руку запхнули йому направлення на розтин. І залишили його так, мов далі лікар прийде і щось вирішить.

Через годину до кабінету зайшов охоронець. За довгі роки роботи там він уже нічим не був здивований, тому вирішив пригостити «старого товариша» і пив «з ним» усю ніч. А потім так засну, що й не помітив, як впав зі стільця і зіштовхнув дідуся. От і якось так вийшло, що направлення про розтин опинилось на охоронцеві.

А зранку прийшов черговий лікар зі своїми студентами. Безлад дуже його засмутив, проте він зі студентами таки поклав «м3ертвого» на стіл. І уявіть який був переляк у всіх присутніх, коли на лікарському столі труn почав хропіти!

Після цього лікар та охоронець прийшли до нас і написали заяву на наших горе-студентів. Після їхніх вибачень обоє забрали заяву, проте і хлопець і дівчина тепер бояться далі працювати, мов якщо це найлегше завдання, то чого чекати далі?

Проте можна сказати, що і добро вони одній людині точно зробили! Адже черговий лікар поділився по секрету, що після цього охоронець відцурався від ал0голю і більше ні краплі в рот не брав!

А ви що думаєте про всю цю комедійну ситуацію?

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

17 + 16 =

Після цього ні краплі в рот не брав, хіба ж не причина похвалити горе-студентів?