Донька у нас одна, тому ми завжди її балували, ростили, як справжню принцесу. Я рідко коли міг відмовити цим яскраво зеленим очкам, які світилися від щастя, отримавши чергове «бажання».
Я був впевнений, що завдяки такому вихованню донька обере чоловіка, який ставитиметься до неї гідно, проте вона закохалась у Михайла… Річ у тім, що Михайло втратив батька, коли йому було 5 років, мама дуже шкодувала його, все за нього робила. От і вийшло так, що зять мій до 30 років жив з мамою і нічого не заробляв, а коли одружився, то нічого і не змінилось. Зараз піде на роботу, попрацює трохи й звільняється, постійно йому щось не подобається. А потім знову рік без роботи сидить…
Сваха наша дуже працьовита, добра жінка, от лише шкода, що сина таким же виховати не змогла.
Живуть вони у квартирі, яку ми з дружиною подарували доньці на 18 років, їздять на машині, яку ми подарували на весілля, а живуть за гроші, які заробляє моя донька…Вона непогано заробляє, проте на все не вистачає, адже одна тягне двох. Михайла зовсім не хвилює, що він сидить на шиї дружини. Хоча б чого це мала його хвилювати, якщо раніше він так само жив, лише з матір’ю?
За два роки їх подружнього життя зять пропрацював два місяці… Мені боляче дивитися зараз на свою доньку, адже вона дуже змарніла, схудла й перестала бути схожою на ту дівчинку з іскорками в очах. Спочатку я набрав зятя, аби серйозно поговорити з ним про пошук роботи. Нічого нового мені почути не вдалось – роботи мало, всюди по знайомству, а що залишається, то зарплата погана, або робота важка. Зрозумівши, що розмовляти з ним не має сенсу, я вирішив перемикнути свою увагу на доньку.
Як у старі часи, на вихідних я запросив її провести час у двох. Я пройшовся з нею. По магазинах, ми оновили її гардероб, а тоді пішли в наш улюблений ресторан, де я почав розпитувати у доньки, чи влаштовує її таке спільне сімейне життя.
– Тату, ти ж знаєш, я люблю Михайла – почала донька – Я вірю, що у нього все вийде і він знайде роботу, головне не припинять пошуки. Але знаєш, хотілося б, щоб сталось це швидше, бо зараз все на моїх плечах. Я приходжу з роботи й біжу у магазин, а тоді стаю за приготування страв, а ще ж треба вдома прибрати й з чоловіком час провести, от і виходить, що на себе часу не залишається.
– А Михайло що сам приготувати не може, щоб ти з роботи прийшла і відпочила?
– Він каже, що це жіночі справи…
– Ну так, він же виконує свою чоловічу – заробляє гроші!
Того ж вечора я набрав друзів і домовився про те, щоб вони взяли зятя на роботу. Компанія дуже престижна, заробіток хороший, тому відмовлятися причин би не було. І зять дійсно почав працювати, от лише вистачило його натхнення на місяць, а тоді просто не прийшов, сказав, що йому треба більше часу на відпочинок.
Цього разу донька не витерпіла й посварилась з ним. Сказала, що б йшов з її квартири й вона буде готова з ним поговорити лише тоді, коли він почне працювати.
Минуло два місяці, як наша донька живе сама і вона, мов знову розцвіла! І ми з дружиною нарешті спокійні за неї!