Рік тому мій син p0злyчuвcя зі своєю дружиною та пішов до іншої жінки. Відтоді наші стосунки з колишньою невісткою дуже зіпсувалися. З онуками мені заборонили спілкуватися, подзвонити до них я теж не можу, мабуть, невістка мене заблокувала. Розумію, що в сина з невісткою не склалося, але це не забороняє мені бути бабусею. Для чого обмежувати онуків у спілкуванні зі мною? До цього я щотижня приходила до них у гості, проводила з ними час, ходила в парк. Старшій онуці зараз одинадцять років, вона мене хоч пам’ятає, а от трирічний Дмитрик навряд чи мене пам’ятатиме. Тепер діти живуть з батьками Софії, тож знають лише одну бабу.
Я від початку була проти їх розлучення, навіть навпаки робила все, щоб син з невісткою помирилися. Софія образилася на мене через те, що я попросила звільнити мою квартиру. Від мами мені дісталася двокімнатна квартира. Після весілля мій син та невістка переїхали туди жити. Розлучившись, син не вигнав колишню дружину з хати, а пішов жити до своєї теперішньої жінки. У неї своя квартира, де вони й живуть. Вони вже офіційно розлучилися, а от невістка все одно продовжувала там жити. Та найцікавіше – вона й не думала від нас іти.
Мені стало це набридати, тож я стала натякати Софії, що їй пора з’їжджати. Спершу намагалася невимушено поцікавитися в неї, чи планує вона шукати роботу та де житиме. Софію моя зацікавленість неабияк здивувала. Вона відповіла, ніби не планувала міняти місце проживання. Я ж сказала, що в неї є час, щоб спокійно зібрати свої речі, а ще ми допоможемо перевезти все до батьків.
Софія родом з невеличкого міста. Її батьки живуть в однокімнатній квартирі, тому там немає місця для неї з дітьми. І старшій онуці доведеться міняти школу. Я прекрасно все розумію, але ми не наскільки багаті, щоб дарувати квартири заради чиєїсь зручності. А невістка образилася на мене через це.
Я ж не виганяю її на вулицю, Софія має батьків, які можуть подбати про свою єдину доньку. За час спільного життя наших дітей батьки невістки жодного разу не допомагали їм. Завжди все робили ми. Тепер їхня черга турбуватися про дочку та онуків.
Вони таки зібрали свої речі. Ми з чоловіком допомогли невістці, відвезли її з дітьми до батьків. Після цього ми й перестали спілкуватися. Не можемо додзвонитися. Свою квартиру планую здавати в оренду, матиму на пенсії додатковий дохід.
За онуками я дуже сумую. Син сказав, що також втратив можливість спілкуватися з дітьми. З колишньою дружиною вони спілкуються лише стосовно аліментів. Новини про онуків дізнаємося через других людей. Мені дуже їх не вистачає Все ж стільки часу проводили з ними, а тут залишилися без нічого.