Софія з Артемом жили добре, у них росло дві доньки. От тільки Софія сама того не помічала, як робила різницю між дітьми. Меншій все, старшій – нічого. Анна завжди мала все найкраще, а щоб придбати щось Марії, то було проблемою. Молодшій щомісяця треба щось нове, а старша обійдеться. І так завжди. Та й Марія стільки не вимагала, як молодша сестра.
Коли старша донька закінчила школу, батьки сказали, що в них немає грошей, щоб її вчити. Бо все йде на молодшу. Навчання їй дається нелегко, треба доплачувати. Тому нехай Марія шукає собі роботу, нічого в батьків на шиї сидіти. Дівчина чудово розуміла – їй ні на кого розраховувати. Тому вона вирішила майнути якомога далі від батьківського дому. Поїхала в інше місто, там вступила на заочне навчання, знайшла роботу. Квартиру винаймала й одночасно працювала.
Марія розуміла, що всього їй доведеться досягати самотужки. Через роки плідної праці вона взяла квартиру у кредит. Згодом Марія вийшла заміж. Чоловік в неї був просто чудовим, він з пів слова її розумів та у всьому допомагав.
А потім чоловік повністю сплатив її борги за квартиру. Минав час, у них народилося два синочки. Марія вважала, що краще зразу двох виховати. Зате потім яка допомога буде. Хлопцям було п’ять та вісім років. Якось до Марії зателефонувала молодша сестра Аня. Увесь цей час вони не спілкувалися. Звідки вона взяла номер телефону і невже хоче відновити їхні стосунки?
Сестра почала говорити, що її дочка вийшла заміж та живе з їхніми батьками, з бабусею та дідусем. Але останніх пів року батьки дуже постаріли. Події в Україні сильно вплинули на їх здоров’я. Тож за ними потрібний догляд. Тим більше, що дочка Анни весь час опікувалася ними, тож вже втомилася. Тоді Анна запропонувала, щоб Марія на певний час взяла їх додому. Тим більше в їх квартирі зовсім немає місця, туди тимчасово приїхали пожити родичі її зятя.
– Так буде цілком справедливо. Моя дочка доглядала, тепер твоя черга.
– Моя, кажеш? А це нічого, що все батьки віддали тобі, а не мені. Я всього досягла самотужки. Досі про мене ніхто не згадував, розбирайтеся між собою без моєї допомоги.
Так Марія відмовилася доглядати батьків. Хто знає, чи вона має рацію. Батьків не вибирають. Але ж жінка дійсно все життя поклалася лише на власні сили. Тож чому тепер повинна їм чимось допомагати?