Мілана і Степан перетнулися в сусідньому місті під час одного з її відряджень. Попри значну дванадцятирічну різницю у віці, вони закохалися, і Степан часто приїжджав до міста Мілани, щоб побачитися з нею. Через три місяці він освідчився дівчині, пообіцявши бути турботливим чоловіком, який буде забезпечувати всі її потреби. Попри заперечення батьків і брата через значну різницю у віці, Мілана пішла за покликом серця і переїхала до Степана. Незабаром вони офіційно зареєстрували свій шлюб. Степан був фінансово забезпеченим, займав поважну посаду в солідній компанії та володів успішним продуктовим магазином. Крім того, він здавав в оренду свою стару однокімнатну квартиру, отримуючи стабільний дохід. Завдяки своєму достатку Степан придбав нову двокімнатну квартиру і їздив на дорогому розкішному автомобілі.
Минуло вісім років, Мілана завершила навчання в університеті, а чоловік допоміг їй влаштуватися на роботу в компанію друга. Здавалося, їхнє життя складалося добре, за винятком того, що батьки Мілани так і не пробачили їй непокору і перестали з нею спілкуватися. Тим часом Мілана дізналася від друзів, що її брат одружився, живе з їхніми батьками й досяг фінансового успіху, часто їздить за кордон і регулярно оновлює автомобілі.
Кілька тижнів тому мати Мілани звернулася до неї з проханням про розмову. Під час розмови мати почала ненав’язливо пропонувати Мілані фінансово допомогти братові в купівлі квартири або вислати йому значну суму грошей. Мілана могла б позичити необхідну суму у чоловіка, щоб примиритися з родиною. Однак вона вагалася з кількох причин: брат не виявляв жодної ініціативи щодо придбання власного житла, а вона вже вісім років жила без підтримки батьків, знаходячи задоволення у своєму поточному житті. В результаті Мілана вирішила відмовитися від вимог родичів. Вони відреагували жорстко, засудивши її вибір і заявивши, що двері їхнього будинку будуть зачинені для неї назавжди. З усім тим, Мілана залишилася непохитною, визнавши, що її життя пішло далі, і вона задоволена тим, що залишила минуле позаду.