У соціальних мережах я познайомився з дівчиною. Після трьох місяців листування ми з нею домовилися про зустріч. Вона здалася мені милою та доброю. Але після нашого побачення моя думка змінилася.
Вирішив справити на неї враження та запросив її в кафе. Ми почали розмовляти на різні теми.
Як раптом у кафе зайшла маленька дівчинка. Вона була жахливо одягнена. Від неї йшов неприємний запах. Тоді я й зрозумів, що їй потрібно допомогти. Витягнув двісті гривень та простягнув дівчині. Бачили б ви її радість. Вона подякувала та побігла. Після цього я помітив, що моя дівчина якось враз змінилася. Кудись зник її піднесений настрій. Тоді я вирішив поцікавитися, що трапилося. Можливо, я чимось її образив. Вона ж відповіла, що просто на дух не переносить бідних людей. Адже вони, перш ніж народжувати, мають думати, чим прогодувати своїх дітей. А ще немає сенсу їм допомагати, адже вони все одно витратять гроші на їжу.
Мені неприємно було чути такі речі від дівчини, котра мені подобалася. Я зрозумів, настільки ми з нею різні. Добре, що вона не знає, що таке бідність. На відміну від мене. Саме тому я завжди намагаюся допомагати бідним. Хто знає, які саме обставини змусили людину простягати руку. Від хорошого життя таке не роблять. Я не хотів переконувати дівчину, бо не бачив в цьому сенсу.
У кафе ми зробили замовлення. А коли прийшов час оплатити його, я попросив офіціанта дати рахунок дівчини та мій окремо. Вона здивованими очима дивилася на мене. А я пояснив її ж словами, що кожен повинен сам на себе заробляти.
На цьому наше побачення, як і подальше спілкування, закінчились. Дівчина кинула мене в чорний список, а я, признаюсь, навіть дуже цьому радий.