На старість я залишився зовсім один. Моєї дружини давно не cтал0. Діти мої живуть окремо, інколи навідуються до мене в гості. І хоч вони не багаті, зате живуть в злагоді та мирі. Після cmepтi дружини мені було дуже самотньо, тож я вирішив взяти з притулку собаку та його Баксом. Тепер він мій найкращий товариш.
Пенсія в мене невелика, якраз вистачає на їжу та ліки. Зате я маю додатковий заробіток – збираю скляні пляшки та здаю їх. Все одно є якась копійка. Сусіди вже знають про мій заробіток, тож самі приносять мені пляшки.
У нашому дворі всі дуже любили мого Бакса. Тому разом з пляшками вони несуть моєму чотирилапому другові кістки.
У нашому місті є завод, куди я щотижня завожу пляшки. Платять там куди більше, аніж на скупці склотари неподалік мого будинку.
Сьогодні я мав вкотре везти пляшки на завод. Але трапилася біда. Мій старенький автомобіль не хотів заводитися. Не день, а суцільні невдачі. Тоді він таки завівся, але по дорозі заглох. Я спробував ще раз його завести та з горем на половину таки доїхав. Перед світлофором я не встиг загальмувати, тож поцарапав машину переді мною. Ну все, тут я і попав.
З автомобіля вийшов молодий хлопець, оглянув машину, а потім звернувся до мене:
– Ви окуляри забули вдома чи що? Невже не бачите, куди їдете? От хто мені тепер ремонтуватиме автомобіль? – зверхньо сказав він.
– Сину, як я відремонтую таке дороге авто? У мене ж пенсія невеличка..., – запитав я, а сам хотів провалитися крізь землю.
– Мені байдуже на твою пенсію. Я не буду платити за твою неуважність, – продовжив він далі, перейшовши на “ти”.
Поблизу саме проїжджала моя сусідка. Вона помітила мою машину та зупинилася. Сусідка підійшла до юнака та стала з ним розмовляти:
– Дай спокій дідусеві. Якби на його місці опинився твій батько, ти розмовляв би так само нахабно?
Тоді хлопець зупинився. Вмить його очі налилися слізьми. Виявилося, його батька давно не стало. Він попросив вибачення та взяв у мене номер телефону.
Я таки здав пляшки та повертався додому, як побачив дзвінок від незнайомого номера. Це був той хлопець, чиє авто я поцарапав зранку. Він поцікавився моєю адресою, а за годину приїхав під мій дім з цілим пакетом продуктів для мене та Бакса.
Хлопець дав мені номер майстерні, де мали б відремонтувати мій автомобіль. Хлопець сказав, що все оплатить. Я хотів повернути йому гроші за продукти, але хлопець не взяв їх та ще й дав мені кошти на ремонт машини.
– Пробачте за мою поведінку. Мені досі соромно. Якщо потрібна буде допомога, звертайтесь, – сказав хлопець та поїхав.