Той ранок я запам’ятав на все своє життя. Я повернувся із заробітків, де важко працював заради блага своєї сім’ї, та одразу направився до своїх рідних: дружини та доньки. Довгих дев’ять років мене не було вдома. Я дуже за ними скучив. Хотілося обійняти дружину, посидіти з донькою. Всі ці роки мені так їх не вистачало.
Не встиг я ступити на поріг, як почув від доньки чимало неприємного у свою сторону. Вона сказала мені забиратися геть та звинуватила в тому, що я покинув їх заради іншої жінки й не мав жодного права з’являтися на порозі їх дому. А потім вона жбурнула в мене валізою, де були складені мої речі. За спиною дочки стояла моя дружина та посміхалася.
Я не розумів, що відбувається й не міг вимовити жодного слова. Забрав свої речі та пішов. Не хотів зайвий раз хвилюватися. Я викликав таксі та поїхав прямо в лікарню, де наступного дня мені мали робити операцію. Я не знав, чи після неї повернусь до тями. Хотілося перед цим побачити рідних, але я й гадки не мав, що вони так “люб’язно” мене зустрінуть. Коли вперше їхав на заробітки, моїй доньці було майже сімнадцять. Ми з дружиною не мали грошей на її навчання, тож я змушений був це зробити. Мені хотілося, щоб моя дочка мала хороше майбутнє, здобула освіту, мала достойний заробіток. Як не дивно, дружина дуже зраділа, дізнавшись про моє рішення виїхати на заробітки. Вона того ж дня спакувала мої речі. Коли я їхав, дочки вдома не було. Тож з нею я не зміг нормально попрощатися.
Я щомісяця висилав їм гроші. Дочка навчалася. Після закінчення нею університету я хотів нарешті повернутися додому, однак дружина переконала мене на певний час залишитися на заробітках, щоб заробити грошей доньці на власне житло. Адже було б добре, якби у майбутньому вона була забезпечена квартирою.
Але умови праці були нелегкі. Я постійно підіймав важкі матеріали, цим самим сильно підірвав здоров’я. Відтоді в мене почалися великі проблеми.
У той момент я й вирішив повернутися додому. Хотів потішити доньку, тому придбав для неї квартиру.
Поки я чекав на таксі до лікарні, до мене підбігла наша сусідка через дорогу. Вона спостерігала за тим, як дочка виганяє мене з дому. А потім розповіла, що ставлення доньки до мене – це справа рук моєї дружини, яка після мого від’їзду почала водити в дім коханців. Коли дочка це побачила, то дружина набралася нахабства та сказала, що це я перший знайшов собі іншу жінку, тому тепер і вона влаштовує власне життя.
Як виявилося згодом, дочка не отримала освіти. Всі надіслані мною гроші дружина забирала собі. Я подякував сусідці за правду та поїхав.
Лікарі не давали мені жодних прогнозів, тоді я й попросив привести мені нотаріуса, щоб скласти заповіт на дочку. У заповіті я залишив лист, у якому розповів доньці всю правду.
На щастя, операція пройшла вдало. Наступного дня дочка прийшла до мене. Я радий, що вона таки не прочитала того листа, а дізналася про все особисто від мене.