Я ніколи по житті не чекала, що мені хтось прийде і дасть все, що я хочу. Тому, все життя про що я могла мріяти, це те, коли стану повнолітньою і зможу влаштуватись на роботу аби купити собі все те, чого я б хотіла. Сім’я у нас не щаслива, тато залежний від спиртного, а для матері я завжди була лише тягарем. Вона не раз мене в цьому докоряла, і мало того, казала мені, що краще б взагалі мене не народжувала. Але злості у мене до них не було. Всі мої думки були лише про одне, щоб скоріше стати самостійною й утекти з тієї хати. З часом у батька серце не витримало, він помер, а мамі взагалі стало на мене байдуже, тому майже з малого віку я вчилась доглядати за собою сама. Грошей у мене звісно не було, ходила до школи як обідранець, та й ніхто не доглядав за мною як за іншими дівчатками мого віку: чисте волосся, красиві зачіски, гарний і охайний одяг. Відповідно через мій неохайний вигляд друзів у мене не було теж. Одяг, який я носила, це були недоноски які передавала мені наша далека родичка, яка мала доньку мого віку. Попри це, я була рада, коли у мене з’являлись якісь нехай і поношені речі, але в гарному стані. Вчилась я добре, навіть була відмінницею, мені вдалось школу закінчити із золотою медаллю. Тому після школи я вступила у місцевий коледж на бюджет. Якщо чесно, я тоді була дуже щасливою, бо я нарешті більше не буду приходити в той проклятий дім, а тепер зможу сама себе ставити на ноги.
На третьому курсі я зустріла Женю, він був на рік від мене старший. Коли ми познайомились, я відразу відчула, що він мені дуже близька людина, я йому сподобалась теж і ми почали зустрічатись. За декілька місяців він запросив мене до себе додому щоб познайомити із батьками, це був серйозний крок з його боку, я це розуміла. Я справді дуже нервувала, адже знаю, які свекрухи бувають прискіпливі до своїх невісток, можливо вона відразу скаже Жені, що я йому не пара. Прийшла я в платті, яке на вигляд далеко не нове, бо купити щось у мене бракувало грошей, виживала лише на стипендію, іноді й на харчі не хватає. Але коли я зайшла до них у квартиру, то свекруха дуже привітно мене зустріла і навіть не звернула увагу на те, що плаття де-не-де було зашите, а може вдала, що не бачить. На наступний день мама Жені подзвонила до мене і попросила аби я зайшла до неї завтра ввечері. Я була настільки налякана, мене мучили здогадки, що вона збирається мені сказати…
Коли я прийшла до неї, то вона дуже привітно мене зустріла, обійняла і запросила зайти випити чаю. В одну мить вона відійшла і принесла мені подарунок, це було дуже красиве нове плаття і туфлі, які личили під плаття. Я не стримала емоцій і розплакалась прямо перед нею, я була дуже здивована і водночас рада. Через декілька місяців Женя зробив пропозицію стати його дружиною, і я, звичайно, погодилась. На весілля свекри подарували нам ключі від двокімнатної квартири. Я не могла повірити, що все це зараз відбувається зі мною. Через пів року я дізналась, що вагітна, тепер чекаємо на нашу дівчинку.
В мене зараз є все те, про що я мріяла все життя. Я навіть не думала, що так може скластись моє життя, я начебто на сьомому небі від щастя. Я дала собі слово, що нам своїм дітям все, що буде їм необхідно, а найголовніше – повноцінну і щасливу сім’ю, в якій буде вирувати лише любов і розуміння.