Одного разу жила-була жінка, яка захворіла і потрапила до лікарні. У перший день перебування в лікарні її сини та чоловік вирішили відвідати її. Однак замість того, щоб принести добрі побажання і продумані подарунки, хлопці повернулися з колекцією риб’ячих хвостів. Жінка була вражена таким жестом і висловила своє розчарування рідним. Вона вважала недоречним приносити такі мізерні підношення, коли вона нездужає. Чоловік і діти, щиро здивовані, не зрозуміли її невдоволення, вважаючи, що вони вчинили дуже продумано. Вони пояснили, що саме вони думали про риб’ячі хвости.
Розумієте, протягом багатьох років жінка безкорисливо віддавала все своїм синам, а собі залишала лише недоїдки. Тому в родині вважали, що вона любила їх найбільше. І ось до жінки прийшло прозріння. Вона присвятила все своє життя родині, нехтуючи власним добробутом і відмовляючи собі в найкращому, що могло запропонувати життя.
Але що вона могла зробити? Вона була приречена на таке життя. На жаль, багато людей досі виховуються з таким мисленням. Їх змалечку вчать жертвувати собою, віддавати все рідним і близьким, задовольняючись меншим. Як наслідок, вони йдуть по життю, не усвідомлюючи, що така поведінка стала вкоріненою нормою, яку помилково сприймають як свідомий вибір.
З часом ті, хто користується такою безкорисливістю, швидко пристосовуються та експлуатують її. А чому б і ні? Якщо людина добровільно відмовляється від власних благ, дозволяючи іншим мати найкраще, чому хтось має її відмовляти? Це стає її вибором, і нехай так і буде. Однак ці “жертви” часто не усвідомлюють, що їх використовують і маніпулюють ними. Вони залишаються незнайомими з поняттям здорового егоїзму.
Безперечно, щедрість – це похвальна риса, яку батьки повинні прищеплювати своїм дітям. Ділитися з близькими та піклуватися про їхнє щастя дуже важливо. Однак це повинно бути збалансовано з любов’ю до себе і здатністю висловлювати та виконувати особисті бажання. Дуже важливо встановити межі та дати зрозуміти, що ви вимагаєте поваги до себе, відмовляючись погоджуватися на щось менше. Почніть розставляти пріоритети у власних потребах і бажаннях. А ще краще – знайти когось, хто цінує і відповідає взаємністю на радість взаємної реалізації, дозволяючи обом партнерам та їхнім сім’ям відчувати найкраще, що може запропонувати життя.
Отже, чи ставите ви в пріоритет власні бажання, чи постійно ставите потреби своїх близьких вище за свої власні?