Важке рішення віддати маленького Рому до дитячого будинку важким тягарем лягло на серця його батьків. Вони усвідомлювали, що не зможуть належним чином забезпечити обох дітей, тому вирішили залишити молодшого сина, а зі старшим розлучитися. Попри те, що Ромові вже доводилося відчувати батьківську любов, батьки запевнили його, що повернуть його, як тільки у них з’являться кошти, і наказали йому набратися терпіння і почекати в дитячому будинку.
Перші два роки його сім’я часто відвідувала його, приносила ласощі та іноді забирала додому на вихідні. Однак з часом, коли Ромі виповнилося десять років, ці візити стали рідшими, а згодом і зовсім припинилися. Саме тоді він зрозумів, що в цьому світі може покладатися лише на себе. Підживлюваний своїм інтелектом, він почав інвестувати свою енергію в особистий розвиток.
Він занурився в спорт, читав цінні книги, шукав нові зв’язки й присвятив себе старанному навчанню. Кожну можливість, яку дарувала доля, він використовував без вагань. У 18 років він вступив до одного з найпрестижніших університетів України, заслуживши похвалу викладачів за свою працьовитість і доброту. В результаті, коли його четвертий курс добігав кінця, йому запропонували стажування в одній успішній фірмі.
Його керівник з самого початку розгледів потенціал Роми та передбачив для нього блискуче майбутнє в компанії. Всього за кілька років Рома піднявся до керівної посади. Саме в цей час розгорнулися ключові події. Він ніколи не згадував про батьків і прагнув забути про них, як і вони забули про нього. Усі вільні хвилини він присвячував особистісному зростанню. Однак батьки прийняли рішення повернутися в його життя.
Завдяки зв’язкам, які вони підтримували з вихователями дитячого будинку, їм вдалося його розшукати. Вони звернулися до нього з проханням про прощення і допомогу. Виявилося, що молодший брат Роми потрапив у погану компанію, набрався боргів і зник. Усій родині загрожувало виселення через скрутне матеріальне становище. Вони звернулися по допомогу до старшого сина, сподіваючись возз’єднатися як сім’я, як колись, до того, як йому виповнилося вісім років.
Однак ролі помінялися. Замість маленької дитини, яка тужила за домом, стояли батьки, які випрошували гроші. Замість батьків, байдужих до його емоцій, стояв рішучий Рома. Він не прогнав їх геть, а спокійно дав їм гроші на погашення боргів і попросив не лізти в його життя. Мрії про безтурботне дитинство в люблячій родині та з молодшим братом були розбиті під час його самотнього святкування дня народження в інтернаті.
