Я вийшла заміж дуже рано, зрештою, так само рано ми з чоловіком розірвали шлюб. Ми прожили разом п’ять років. За цей час у нас появилося двоє дітей. Проте навіть вони не змогли зберегти нашу сім’ю. Перший рік наче все було добре, але потім наші стосунки зіпсувалися. Гадаю, якби Віталій приділяв нам більше часу, цього б не трапилося. Грошей додому він не приносив. Всі справи лягли на мої плечі. Я готувала, прибирала, займалась дітьми, і ще мала думати про те, чим би їх прогодувати. Мені було нелегко, але я до останнього намагалася зберегти нашу сім’ю. Не хотілося, щоб діти були обділені батьківською любов’ю.
Згодом зрозуміла, що берегти й не було що. Між нами нічого не було. Я зібрала наші з дітьми речі та пішла. Гадки не мала, як нам далі бути та куди податися. Почала орендувати квартиру для нас з дітьми та знайшла роботу, щоб забезпечити наші потреби. Чоловік жодного разу не зателефонував та не поцікавився життям дітей. Навіть на день народження Віталій їх не привітав. Зник з нашого життя.
Минуло декілька років. У моєму житті появився інший чоловік. Ми з Сергієм розуміли одне одного з пів слова. Це моя нагорода за всі роки страждання. Сергій був старшим за мене на три роки, він жодного разу не був одружений. За цей час йому вдалося побудувати непогану кар’єру.
Через два місяці після нашого знайомства Сергій запропонував мені вийти за нього заміж. Навіть на знайомство з батьками покликав. Мені було трохи лячно вдруге робити такий важливий крок, але я таки дозволила собі бути щасливою. От тільки батькам Сергія я одразу не сподобалася, особливо його старшій сестрі. Зрозуміло, вона не хотіла для свого брата жінку з двома дітьми без житла. Для неї розлучена жінка була ніщо інше, як сором та ганьба.
Я навіть не робила спроб щось їй пояснити. Вона вже тринадцять років жила у щасливому шлюбі. І розлучення для неї було неприйнятним. Сестра бажала своєму братові лише найкращого та хотіла, щоб Сергій виховував власних дітей, а не чужих. Та найцікавіше – він навіть не зробив спроби їй заперечити. Навіть коли сестра сказала, що я йому не пара й нам потрібно розійтись, допоки не пізно.
Але сестра Сергія не зупинилася. Наступного дня вона зателефонувала до мене на роботу та стала мене всіляко принижувати. Оскільки мій директор був чоловіком порядним, він не став її слухати.
Наші стосунки з Сергієм припинилися. А все через його сестру. Недавно я зустріла колишнього чоловіка сестри Сергія. Він першим підійшов до мене. Сказав, що познайомився із жінкою та одразу в неї закохався. Та жінка розлучена та має двох дітей, але це не завадило йому покинути дружину та зав’язати стосунки з іншою жінкою.
От так у житті буває. Все обертається бумерангом. Я, звісно, не зловтішаюся, але радію.