Мене звуть Мирослава, мені 40 років, мого чоловіка звуть Максим, він старший за мене на два роки. Разом ми виховували двадцятирічного сина, який після вступу до університету почав жити окремо.
Подружнє життя у нас склалось чудово. Спочатку між нами палало сильне кохання, а зараз взаємоповага, розуміння та любов. Ми рідко сваримось, всі конфлікти вирішуємо мирно. Чоловік ніколи не дозволяв собі кричати чи принижувати мене. Максим добрий, розумний, спокійний, все робить не від емоцій, а з розумом.
Разом ми вже понад 21 рік і ні разу не думали про розлучення. З сином у нас теж чудові стосунки, довіряємо один одному. Недавно тато допоміг йому знайти роботу у журналі, він навчається на журналіста й захоплюється графічним мистецтвом.
Коли Максим знову поїхав у відрядження, то я навіть подумати не могла, що щось може трапитися. Я звично чекала його, наводила лад у домі, готувала його улюблені страви, а перед його приїздом вирішила зробити романтичну вечерю й одягнути його улюблену сукню та білизну.
За кілька годин у двері постукали й мене це насторожило. Чоловік ніколи не стукає, адже має власні ключі, а син без попередження не приїздить. Подумала, що можливо сусідці щось знадобилось. Проте у дверях стояв Максим, він був не схожим на себе. Завжди зібраний чоловік виглядав сумним та розгубленим. Коли я запросила його увійти й почала розпитувати що трапилось, то помітила за ним молоду жінку з округлим животом, вагітну. І мій погляд зациклився лише на животі, чомусь мені відразу стало зле. Чоловік взяв мене під руку й провів сісти на диван, а коли після нашатирного спирту я прийшла в себе, то почав розповідати…
– Будь ласка, Миросю, вислухай мене. Перед тим всім хочу нагадати, що сильно тебе кохаю, а оцей випадок помилка, у якій я мушу покаятися. Сталось так, що на новий рік я погуляв з іншою, це була на корпоративі, я надто багато випив і мало себе контролював. Наступного ранку мені було вже соромно за цей вчинок, але розповісти я не наважився. Раніше такого не було й надалі ніколи не трапиться. Я тобі обіцяю! Це моя єдина помилка.
Хоч я і слухала чоловіка, та мій погляд був зосереджений на молодій дівчині, точніше на її животику. Інколи я підіймала погляд і бачила її закоханий погляд у бік мого чоловіка, а потім знову опускала на живіт. Щоразу, коли я дивилась на її живіт, мені хотілось розірвати її. Ця відьма зіпсувала мені моє щасливе життя! Вона була причиною всіх моїх бід!
Молода дівчина залишилась жити у нашій вітальні. Тепер щодня я змушена перетинатися з нею. Чоловік відмовився переїздити зі спальні, спить на підлозі, щовечора і щоранку читає ту ж мантру про те, що все це було помилкою, а кохає він лише мене.
– Максим, а ти думав, як ми далі житимемо? Великою шведською сім’єю? Мені прийдеться щодня дивитися на ту, з якою ти мені зрадив і няньчити вашу дитину?
– Ні, я для них орендую окреме житло, коли вона народить, допомагатиму фінансово, тоді для нас з тобою все буде так, як було раніше.
Невже мій чоловік дійсно такий наївний, що думає, що після цього ми можемо жити, як раніше? Чим більше я бачу ту жінку і її живіт, тим твердішою стає думка про наше розлучення. Я не можу побороти той біль та сором, що їсть мене зсередини.