Мій шлюб з Дмитром розпочався 18 років тому за несприятливих обставин. Його колишня дружина, Соломія, покинула його з дітьми, щоб бути з іншим чоловіком. Разом у Соломії й Дмитра народилося двоє чудових дітей, хлопчик Давид і дівчинка Валя. Коли дітям було всього три й чотири роки, Дмитро зіткнувся з безробіттям, що призвело до важкого періоду для сім’ї. Поки Соломія з усіх сил намагалася знайти роботу й утримувати дітей, Дмитро шукав розраду в алкоголі й скаржився на своє становище друзям. У цей складний час чоловік почав переслідувати Соломію, і вона, пригнічена фінансовим стресом та емоційними потрясіннями, врешті-решт залишила чоловіка і дітей, щоб бути з новим партнером.
В результаті Давид і Валя залишилися напризволяще, і наші небайдужі сусіди прийшли на допомогу, забезпечивши їх їжею і підтримкою. Дмитро, тим часом не помітив від’їзд дружини, поглинений власними проблемами. Коли він зрозумів, що сталося, було вже надто пізно, і дітей віддали до дитячого будинку.
Я увійшла в життя Дмитра, коли ми познайомилися на весіллі спільних друзів. Його ситуація торкнулася мого серця, і я відчула миттєвий зв’язок з ним. Я поставила собі за мету змінити його погляд на життя і допомогти йому розібратися у своїх почуттях. Після весілля я запропонувала забрати дітей з дитячого будинку. Хоча я не могла мати власних дітей, я відчула до них глибоку прихильність і з самого початку ставилася до них, як до рідних. Вони теж полюбили мене як свою матір.
За вісімнадцять років діти навіть не здогадувалися, що я не є їхньою біологічною матір’ю. Несподівано з’явилася Соломія, яка прагнула відновити зв’язок зі своїми дітьми та розкрити правду про їхнє батьківство. Давид сприйняв цю новину спокійно, стверджуючи, що я була його єдиною матір’ю, і він не мав у цьому жодних сумнівів. Валя, навпаки, була більш відкритою до своєї біологічної матері й вирішила її пробачити. Спочатку я вагалася, чи дозволяти Соломії повернутися в їхнє життя, оскільки її минулі вчинки були болючими для них. Однак я розуміла, що вона відчуває докори сумління і хоче загладити свою провину перед дітьми.
Зрештою, я зрозуміла, що мати двох люблячих і турботливих мам – це благословення для Давида і Валі. Я вирішила підтримати зусилля Соломії відновити стосунки з дітьми, розуміючи, що бути матір’ю – це не лише народити дітей, але й виховувати їх з любов’ю та турботою.