Коли син одружився і привів додому невістку, то була лише рада, адже місця вистачало, квартира трикімнатна, а якби орендували квартиру, то довше б збирали на власне житло, копійку якусь вдома зекономлять.
Хоч квартира велика, але вийшла рукавичка. В одній кімнаті живе моя мама, у другій я з чоловіком, а у третій молодята.
Коли невістка працювала більше, то ми майже з нею не перетиналися й у нас були чудові стосунки, а потім їй скоротили робочий день. Все частіше ми з нею разом щось готували на кухні й вона прямо мені говорила про те, що бабусі, моїй мамі, потрібно повернутися до себе додому, мов якщо у неї є житло, то нічого тут під ногами крутитися.
Спочатку я змовчала, думала, що невістка зрозуміє, яку дурницю сказала, проте, коли це знову повторилось, то я вже відповіла: «Моя мама, бабуся Роми, спокійна й акуратна жінка, вона ще вміє за собою доглядати, тому нікому тут не заважає!». Невістка на мою відповідь лише незадоволено фиркнула.
В один момент мене так дістало фиркання невістки на мою маму, що я вирішила поговорити з сином і рекомендувала йому навчити дружину поваги, а якщо не вийде, то нехай орендують собі житло.
Через тиждень син повідомив, що вони переїжджають у сусіднє місто, адже там знайшов вигідну вакансію для себе.
Я привітала сина, проте щось під серцем тьохнуло, адже не хотілось відпускати дитину, ще й так далеко. Він відразу ж натякнув, що зробив це і через мої слова також, я промовчала, але тепер і не знаю, як бути
Можливо, зателефонувати й перепрошувати, аби вони назад повернулися?