Коли Ілона повідомила своїм батькам, що виходить заміж, мама спершу дуже зраділа. Доньці двадцять сім років, всі її подруги вже давно по двоє дітей мають, а вона досі в дівках ходить. Ольга Володимирівна дуже ретельно готувалася до знайомства із майбутнім зятем, тож наготувала чимало смачних страв. Побачивши у дверях Івана, вона одразу зрозуміла, що він не той, хто потрібен її донечці. Невисокий, худорлявий, убого вдягнений. Як виявилося, він сам із села.
Але Ілона не відмовилася від свого вибору. Так вони справили весілля. Батьки подарували молодим двокімнатну квартиру, в якій поки що жили квартиранти. Вона дісталася їм від покійної бабусі, якої немає вже декілька років. Тож молоді згодом почали облаштовувати власне гніздечко. На подив, Іван знайшов собі хорошу роботу з високою зарплатнею. У батьків молода сім’я нічого не просила. Ілона народила сина. Поки була в декреті, народила вдруге.
Ольга Володимирівна часто приходила допомагати доньці з дітьми. І хоч старший Арсен ходив у садочок, Ілоні важко було справлятися зі всім одній. Чоловік увесь час був на роботі. Так минув час. Діти виросли. Ілона повернулася на роботу. Але трапилося страшне горе. Одного дня жінка потрапила під колеса автомобіля. Від отриманих травм вона померла на місці. Вдома залишилися малі діти та чоловік, а ще батьки, які не могли пережити втрату єдиної дочки.
З горя Іван став пити. Бабуся та дідусь опікувалися дітками, одягали їх, купляли їжу, забирали до себе, допомагали, чим могли. А одного разу вони не витримали та пригрозили зятю, якщо той не візьметься за голову, звернуться в соціальні служби. І дітей відберуть. Слова батьків подіяли на чоловіка. Він взяв себе в руки. Ольга Володимирівна не може тепер налюбуватися зятем. Вона його перед всіма хвалить.
Останнім часом вона навіть заговорила про те, що не гоже такому молодому чоловікові все життя одному бути. Тож час знайти собі жінку. Але Іван відмовив, адже в нього є заради кого жити, та й теща з тестем – неабияка підтримка для нього. Чоловік вважає їх своїми батьками. Він зачекає, головне зараз – поставити дітей на ноги, а там час покаже.